КУРСОВА РІЗНИЦЯ [КУРСОВАЯ РАЗНИЦА]
- 1. Різниця в курсах валют, що виникає внаслідок ліквідації відкритої валютної по-зиції (невідповідності обсягу покупок і про-даж). 2. Різниця в курсах валют у різні про-міжки часу, що виникає через погіршення кон'юнктури ринку.
КУРСОВИЙ ПРИБУТОК (КУРСОВАЯ ПРИБЫЛЬ]
- різниця у вигляді доходу між кур-сом, за яким реалізується цінний папір, і курсом, за яким він був придбаний.
КУРТАЖ [КУРТАЖ]
- плата біржовому брокерові за посе-редництво при здійсненні біржових угод (операцій). Сплачується як продавцем, так 1 покупцем. Суми ставок залежать від катего-рії цінних паперів чи товарів, обсягів угоди. Розміри визначаються біржовими статута-ми чи спеціальними угодами або договора-ми між учасниками біржової угоди і броке-рами.
КУРТЬЄ [КУРТЬЕ]
- маклер, агент, посередник.
КУРУШ [КУРУШ]
-розмінна монета Туреч-чини, дорівнює 1/100 ліри, або 40 пара.
КУСТАРІ [КУСТАРИ]
- виробники промислових то-варів, які працюють на ринок, на відміну від ремісників, що працюють на замовлення спо-живачів. Можливе виробниче кооперування К. на основі групової власності, коштів для досягнення більшої результативності.
КУСТАРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ [КУСТАРНАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ]
- об'єднане дрібне товарне виробництво кустарів, які виготовляють промислові вироби на ринок. Базується на приватній (або колективній) власності на засоби виробництва та особис-тій праці безпосередніх товаровиробників. Найпоширенішими кустарними промисла-ми в Україні були народні художні промисли: килимарство, вишивання, лозоплетіння.ви-готовлення виробів з дерева, шкіри, металу, гончарних виробів, бондарний промисел то-що. Цим промислом селяни займалися у віль-ний від с.-г. праці час, в основному взимку. В Україні К.п. розвивалась ще у докапіта-лістичний період й існувала у своєму первіс-ному вигляді до кінця 1920р. Найпоширені-шою була в бідних, аграрне перенаселених районах, з місцевою дешевою сировиною при недостатньому розвиткові фабричної промисловості - у лісовій смузі, зокрема в Карпатах і Передкарпатті, менше в Лісосте-пу 1 Степу. Кустарі продавали свої вироби безпосередньо на сусідніх ринках, ярмар-ках, Інколи у віддалених місцях. Часом зда-вали перекупникам. До 1920 р. в Україні К.п. задовольняла до 25% попиту селян на предмети побуту, сіль-ський реманент. Уряд, особливо земства, всі-ляко сприяв розвиткові К.п., надаючи суб-венції (кредити, інвестиції тощо). К.п. на-повнювала ринок товарами килимарства, обробки деревини, глини (гончарство, бод-нарство), шкіри, металу. Вона домінувала в забезпеченні селян різними предметами по-буту (меблі, посуд, взуття, обрядовий одяг, іграшки), виробами художнього промислу тощо. Ці вироби були широко представлені на міжнародних виставках і мали добрий збут на зарубіжних ринках. У 1928 р. на-лічувалося 820 000 кустарів і ремісників (з них тільки 22,3% - скооперованих). Але примусова суцільна колективізація, великі податки, брак сировини - все це негативно вплинуло на їхню роботу. У 1933 р. налічува-лось тільки 48 000 кустарів і ремісників. Ра-дянська влада примушувала їх до об'єднан-ня в кооперативи, які залежали в своїй ді-яльності від органів влади. Кооперативні кустарі платили прибутковий податок за ставками від 1,5 до 13% доходу, тоді як неко-оперативні - до 81%. Це призвело до зане-паду К.п.
КУСТАРНЕ ВИРОБНИЦТВО (КУСТАРНОЕ ПРОИЗВОДСТВО]
- індивідуальне і малосе-рійне виробництво з використанням вели-кої кількості ручної праці.
К'ЯТ [КЬЯТ]
- грошова одиниця Бірми, по-діляється на 100 п'я.
|
