This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

Політична економія - Кривенко К.Т.

19.4.3. Особливості відтворення робочої сили на сучасному етапі.

Однією з принципових особливостей відтворення і розвитку людського ресурсу в розвинутих країнах є значне розповсюдження підприємницької діяльності. Приблизно кожний десятий із працюючих у США, Франції, Великобританії, кожний сьомий в Японії, кожний п’ятий в Італії є підприємцем. Майже 2/3 з них очолюють середні й малі підприємства, і кожен четвертий веде справу, в якій зайнято 20 і менше осіб.

Розширюються масштаби особистого володіння. Воно утверджує в людині свідомість і почуття відповідальності за належну йому частину національного багатства, розвиває в ньому соціальний інстинкт збереження матеріальних і духовних цінностей, бажання їх розвивати і зміцнювати. Близько 80 % зайнятих у західних країнах у тій чи іншій формі виступають власниками сімейної справи, дрібних, малих, середніх і великих підприємств, власниками акцій корпорацій.

Для сучасного відтворення робочої сили характерним є високий рівень кваліфікації, що дозволяє займатися підприємницькою діяльністю представникам практично всіх професій. При ньому робітники тут держать першість. У 1990 р. в США 23 % підприємців мали робітничі професії, 18 % — володіли досвідом управлінської роботи, 18 % — були пов’язані з торгівлею, 15 % — послугами, 16 % — мали вищу або наукову освіту різного профілю, 10 % — були фермерами.

Новим аспектом відтворення робочої сили є й те, що воно спирається на потужну інфраструктуру, а також на гігантські організаційні структури, які охоплюють не тільки економіку, але й численні державні, громадські й приватні інститути, включаючи національну систему освіти, установи культури, охорони здоров’я, некомерційні соціальні організації, інститут сім’ї.

Важливо й те, що видатки на розвиток трудових ресурсів, які здійснюються за рахунок державного бюджету, підприємств, окремих підприємців, не оподатковуються, не мають особливих економічних, виробничих оцінок і не ставлять трудящого у зв’язку з цим в юридичну чи фактичну залежність від підприємств, держави, суспільства в цілому. Ні держава, ні приватний капітал не пред’являють трудящим рахунки у будь-якій формі за вкладені в робочу силу кошти, не вимагають їх компенсації. Здійснюється, таким чином, свого роду безоплатне фінансування розвитку робочої сили до використання її як елемента продуктивних сил. При цьому ні держава, ні капітал не є ні з самого початку, ні будь-коли власниками робочої сили, ні повними, ні частковими власниками створеного за їх участю суб’єктивного товару на ринку праці.

Елементами відтворення робочої сили в сучасних умовах є:

1) дошкільне, шкільне виховання і навчання, середня спеціальна, вища і наукова освіта (приблизно 80—90 % за рахунок держави, приватного капіталу і громадських організацій);

2) заробітна плата, яка відповідає рівню освіти і кваліфікації, як правило, вище прожиткового рівня;

3) субсидування початкової підготовки і перепідготовки робочої сили (у середньому на 90 % за рахунок держави);

4) допомоги по безробіттю і різні види соціальної допомоги (на 75—80 % за рахунок держави);

5) пенсійне забезпечення, в основному вище прожиткового мінімуму (на 90—100 % за рахунок держави і приватного капіталу);

6) фінансування на відновлення і зміцнення здоров’я і культурний розвиток (на 70—80 % за рахунок держави, приватного капіталу і громадських організацій).

Зарплата, таким чином, становить приблизно 1/3 частину всіх коштів (див. тему 13), які йдуть у розвинутих країнах на відтворення робочої сили на розширеній основі, на основі зростання якості життя трудящих.

Отже, можна зробити висновок, що розширене відтворення сукупної робочої сили суспільства — це зростання її чисельності в органічному зв’язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine