special

This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Міжнародний менеджмент - Панченко Є. Г.

ТЕМА 6: ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ:

6.1. Особливості прийняття рішень в міжнародному менеджменті

Ключова проблема прийняття рішень в міжнародних корпораціях - співвідношення між централізацією і децентралізацією. При централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. При децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.

Сфери міжнародного менеджменту, в яких приймаються переважно централізовані рішення

• Маркетингова міжнародна політика

• Фінансові справи

• Використання персоналу експатріантів

• Рішення щодо виробничих потужностей

Взаємозв'язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Мал. 6.1. Взаємозв'язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Таблиця 6.1.

Фактори, що впливають на рівень централізації чи децентралізації рішень у міжнародних операціях

№№

Фактори

Централізація

Де централі­зація

1.

Обсяг операції

Великий

Малий

2.

Обсяг капіталовкладень

Великий

Малий

3.

Відносне значення для MNC

Важливе

Неважливе

4.

Конкурентне середовище

Сильне

Стабільне

5.

Взаємозв'язок між обсягами і

затратами

Сильний

Слабкий

6.

Рівень технологій

Високий

Звичайний

7.

Надання значення товарному знаку,

патентним правам і ін.

Велике

Мале

8.

Рівень продуктової диверсифікації

Низький

Високий

9.

Однорідність продуктових ліній

Однорідні

Різнорідні

10.

Географічна відстань між домашнім

офісом і зарубіжним відділенням

Мала

Велика

11.

Рівень залежності між окремими

частинами

Висока

Низька

12.

Рівень компетенції менеджерів в

країні - господаря

Менш

високий

Більш

високий

13.

Досвід у міжнародному бізнесі

Значний

Малий

Джерело: Адаптовано Hodgetts R., Lufthans F. International Management. -N-Y.,McGwaw-Hill

Порівняльні приклади прийняття рішень в різних країнах

а) США - Переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньо-економічних операцій.

Фактор:

• Необхідність контролю за розвитком світових стратегій.

б) Японія - Прийняття рішень шляхом консенсусу із попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень

Фактори:

• Вищий менеджмент має велику владу, яка піддається перевірці з боку нижніх менеджерів

• Нижні менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.

в) Великобританія - більшість організацій є дуже децентралізовані. Фактори:

• Менеджери вищого рівня (uper - level) не розуміються в технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень вниз

• Найвищі менеджери (top - level) також залежать від середніх менеджерів в керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення

г) Франція - використовуються різні підходи. Однак останнім часом

тенденція до централізації

Фактор:

• Вищі менеджери, що є випускниками престижних навчальних закладів не мають належної довіри до середніх менеджерів.

д) Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія. Фактори:

• Специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками і їх менеджерами

• Менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу ніж керівництву підлеглими

• Менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію

е) Скандинавські країни - децентралізація і участь

Фактори:

• Правова система подібна німецькій (Codetermination)

• Головна увага менеджерів - якість трудового життя.

• Важливість індивідуальності в організації

6.2. Політичні ризики в прийнятті управлінських рішень

Стосовно міжнародного менеджменту політичний ризик являє собою ймовірність того, що ділові іноземні інвестиції стануть предметом тиску і ущільнення з боку урядової політики країни - господаря.

Управління політичними ризиками грунтується на врахуванні дії трьох груп факторів.

а) Категорії політичного ризику:

• Трансферні ризики

• Операційні ризики

• Ризик втрати контролю власності

 Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

Мал. 6.2. Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

б) Загальної природи інвестиції

• Конгломеративні інвестиції

• Вертикальні інвестиції

• Горизонтальні інвестиції

в) Спеціальної природи інвестиції(сектори економічної діяльності)

Таблиця 6.2.

Критерії кількісної оцінки політичних ризиків

№№

Критерії

Оцінки

мін.

макс.

Політичне і економічне середовище

1.

Стабільність політичної системи

3

14

2.

Загрожуючі внутрішні конфлікти

0

14

3.

Загрози стабільності зовнішнього походження

0

12

4.

Ступінь контролю економічної системи

5

9

5.

Надійність країни як торговельного партнера

4

12

6.

Конституційні гарантії

2

12

7.

Ефективність державної адміністрації

3

12

8.

Трудові відносини і соціальні позиції

3

15

Внутрішні економічні умови

9.

Кількість населення

4

8

10.

Дохід на капітал

2

10

11.

Економічне зростання протягом останніх п'яти років

2

7

12.

Перспективи росту протягом наступних трьох років

3

10

13.

Інфляція в попередні два роки

2

10

14.

Доступність іноземців до внутрішнього ринку капіталів

3

7

15.

Наявність висококваліфікованої робочої сили в даній

місцевості

2

8

16.

Можливість залучення персоналу до роботи в іноземних

країнах

2

8

17.

Наявність енергетичних ресурсів

2

14

18.

Законодавчі вимоги щодо збереження навколишнього

оточення

4

8

19.

Транспортні системи і комунікації

Зовнішні економічні відносини

20.

Обмеження оподаткування імпорту

2

10

21.

Обмеження оподаткування експорту

2

10

22.

Обмеження оподаткування іноземних інвестицій в країні

3

9

23.

Свобода заснування чи встановлення зобов'язань в партнерстві

3

9

24.

Правовий захист торгової марки і продукції

3

9

25.

Обмеження оподаткування грошових операцій

2

8

26.

Ревалоризація проти німецької марки протягом

останніх п'яти років

2

7

27.

Розвиток платіжного балансу

2

9

28.

Виснаження через використання закордонних кредитів

та імпорт енергоносіїв

3

14

29.

Міжнародне фінансове становище

3

8

30.

Обмеження оподаткування обміну місцевої валюти на іноземну

2

8

Джерело: Dicth E., Koglmayr H. Country Risk Ratings. - Management international Review, 1986, vol. 26, no 4, p.6.

Міжнародні ділові переговори (процес)

• Планування

• Налагодження міжнародних відносин

• Обмін цільовою інформацією

• Переконання

• Згода

Переговорна тактика

• Місце переговорів

• Часові обмеження

• Відносини "продавець-покупець"

Переговорна поведінка

• Використання експериментальної поведінки

• Обіцянки, погрози і інші типи поведінки

• Невербальна поведінка

• Використання брудних прийомів



 

Created/Updated: 25.05.2018

';>