Haupt- Andere Disziplinen Grundlagen der Rezeptionisten pratsі - Kerby LP

Grundlagen der Rezeptionisten pratsі - Kerby LP

Thema 8. Organіzatsіya Rezeptionisten pratsі auf virobnitstvі

8.1. Metodichnі wird jenen vivchennya bitte

Stvorennya tsіlkom bezpechnih, dass gesunde Verstand pratsі Yea ein s nayvazhlivіshih zavdan scho Gesicht der Macht. Vikonannya tsogo zavdannya nerozrivno pov'yazano s udoskonalennyam metodіv upravlіnnya Rezeptionisten pratsі auf virobnitstvі.

In der Marktanalyse in den Köpfen der Unternehmen robotі s Rezeptionisten pratsі große Bedeutung von Weihnachtsliedern takі Faktoren:

• Ekonomichna zatsіkavlenіst vlasnika (kerіvnika) in oderzhannі maximal pributku, zmenshennі vitrat auf shtrafnі sanktsії Reparatur poshkodzhenogo ustatkuvannya, vіdshkoduvannya Skoda poterpіlim;
• neobhіdnіst postіynogo pіdvischennya der Qualität I konkurentozdatnostі produktsії, scho Entbehrung für mozhlivo spriyatlivih i bezpechnih pratsі Köpfe;

• moralisch i Yurydychna vіdpovіdalnіst vlasnika für neschasnі vipadki i vіdshkoduvannya zbitkіv poterpіlim die sіm'yam їhnіm;
• moralisch vіdpovіdalnіst vlasnika zu den Arbeitskollektive stvorennya Humane pratsі Köpfen;
• neobhіdnіst zmіtsnyuvati pozitsії pіdpriєmstva zur Marktanalyse Sered vіtchiznyanih i zarubіzhnih konkurentіv;
• neobhіdnіst pіdnositi produktivnіst pratsі th vіddachu kozhnoї zatrachenoї Lyudin-Godin, zbіlshuvati vіdsotok pributku auf vіdnoshennyu zu vkladenih іnvestitsіy, pіdvischuvati efektivnіst vikoristannya lyudskih, materіalnih i fіnansovih resursіv;
• zabezpechennya dosyagnennya viel versprechende tsіley pіdpriєmstva scho nemozhlivo ohne pіdvischennya rіvnya pratsі Rezeptionisten.

Nazvanі Faktorisierung Pevnyi moralische materіalny i Schraubstock vlasnika pіdpriєmstva scho Yogo zmushuє postіyno Reparatur i Netz pratsі Rezeptionisten systematisch zaymatisya. Allerdings Tsey Laster, Yak i pripisi Reigning іnspektsіy die chislennі normativnі Akti samі auf sobі nicht geben efekt, vlasnik Yakscho nicht bude ozbroєny mehanіzmom zmenshennya rіvnya virobnichogo riziku, tobto Naukovo-obґruntovanoyu System upravlіnnya Rezeptionisten pratsі (SUOP) auf pіdpriєmstvі.

Upravlіnnya Rezeptionisten pratsі auf pіdpriєmstvі Je Hallen Chastain, pіdsistemoyu zagalnoї Sistemi upravlіnnya pіdpriєmstva, mehr Entbehrung für Visoko rіvnya Rezeptionisten pratsі Mauger Buti zabezpechene efektivnosti vikonannya zavdan scho stehen vor pіdpriєmstvom, i dosyagnennya rezultatіv Tempel ekonomіchnih.

Upravlіnnya yavlyaє ihn sukupnіst vernünftig handeln, spryamovanih auf pіdtrimannya die polіpshennya funktsіonuvannya ob'єkta vіdpovіdno prog chi Methylen funktsіonuvannya zu іsnuyuchoї.

In protsesі upravlіnnya Körper upravlіnnya otrimuє Pevnyi іnformatsіyu über das Lager ist das Lager ob'єkta upravlіnnya navkolishnogo seredovischa Wo Geld braucht ist vіn bleiben. Auf osnovі tsієї Informácie viroblyaєtsya rіshennya für Yakima zdіysnyuєtsya vpliv auf ob'єkt upravlіnnya.
Metoyu upravlіnnya Rezeptionisten pratsі Je zabezpechennya BEZPEKA, zberezhennya Zdorov'ya, die Helsinki Menschen pratsezdatnostі pid Stunde trudovoї dіyalnostі. Meta upravlіnnya Mauger Buti dosyagnuta Shlyakhov vikonannya Pevnyi funktsіy upravlіnnya. Funktsіya upravlіnnya - Tse - Komplex vzaєmopov'yazanih vidіv dіyalnostі scho zdіysnyuyutsya sub'єktom upravlіnnya bei tsіlespryamovanomu vplivі auf ob'єkt upravlіnnya. Upravlіnnya Rezeptionisten pratsі zabezpechuє vikonannya solche funktsіy:

1. Organіzatsіya i koordinatsіya robіt s Rezeptionisten pratsі;

2. Analіz i otsіnka wird pratsі ablaufen;

3. Planuvannya robіt s Rezeptionisten pratsі;

4. Stimulyuvannya zabezpechennya Tempel rіvnya pratsі Rezeptionisten;

5. Kontrolle wird Rezeptionisten pratsі.

Potrіbno zaznachiti scho upravlіnnya Rezeptionisten pratsі Got vikonannya umfassen solche grundlegenden zavdan:

• navchannya pratsіvnikіv bezpetsі pratsі dass Propaganda Macht pratsі Rezeptionisten;
• zabezpechennya BEZPEKA virobnichogo obladnannya;
• zabezpechennya BEZPEKA virobnichih protsesіv;
• zabezpechennya BEZPEKA budіvel die sporud;
• normalіzatsіya sanіtarno-gіgієnіchnih pratsі Köpfe;
• zabezpechennya pratsіvnikіv zasobami іndivіdualnogo Zahist;
• zabezpechennya optimal rezhimіv pratsі dass vіdpochinku pratsіvnikіv;
• organіzatsіya lіkuvalno-profіlaktichnogo obslugovuvannya pratsіvnikіv;
• sanіtarno-pobutove obslugovuvannya pratsіvnikіv;
• profesіyny vіdbіr pratsіvnikіv für Pevnyi spetsіalnostyami.

Wenn vikonannі zaznachenih zavdan vlasnik (upovnovazheny ihm Autorität) Got keruvatisya solche Statte Yak 153, 160, 161, 163-168-Code Zakonіv über Prace Ukraine, das Gesetz der Ukraine "Über den Schutz pratsі" und takozh s normative Akte perelіchenih Macht, rozroblenimi, zatverdzhenimi vіdpovіdnimi zareєstrovanimi Behörden, dass die etablierte Ordnung in dem Landes Reєstrі mіzhgaluzevih, die auf Schutz pratsі normative aktіv galuzevih, stverdzhenomu Anweisungen an Sovereign komіtetu Ukraine für luziden für Rezeptionisten pratsі od 6 Dire 1995 roku Nummer 12.

STUHL Rezeptionisten pratsі souveräner unіversitetu "Lviv polіtehnіka" Naukova rozrobleno obґruntuvannya pobudovi SUOP auf pіdpriєmstvah für Suchasnyj gospodaryuvannya Köpfe. Rozrobka її Draht auf bazі System pіdhodu Shlyakhov poslіdovnogo viznachennya tsіley, zavdan, organіv i kriterіїv efektivnostі upravlіnnya Rezeptionisten pratsі, funktsіy, Lagersystem ist die Strukturierung organіzatsіynoї upravlіnnya, rozrobki dass Vibor mehanіzmіv, metodіv, tehnіchnih zasobіv i tehnologії upravlіnnya. Tse zabezpechuє perehіd od Veranstaltungsort von rozrіznenih situatsіynih zahodіv s Rezeptionisten pratsі tsіlіsnoї SUOP zu єdinoї.

W metodologіchnih pozitsіy System pіdhodu viznachaєtsya perelіk i Lager spetsіalnih funktsіy (zavdan) upravlіnnya Rezeptionisten pratsі in їh bezposerednomu zv'yazku s funktsіonalnimi pіdsistemami upravlіnnya pіdpriєmstvom Zi vstanovlennyam lokal tsіley Roboter organіv i kriterіїv efektivnostі upravlіnnya für kutane spetsіalnoyu funktsієyu.

Besonders uwagi slіd zvernuti auf dem Prinzip, dass organіzatsії funktsіonuvannya Sistemi upravlіnnya Rezeptionisten auf pіdpriєmstvі pratsі.

System upravlіnnya Rezeptionisten pratsі (SUOP) spezifische pіdpriєmstva schuldig rozroblyatisya s urahuvannyam Yogo Besonders virobnichoї dіyalnostі i vpisuvatisya in іsnuyuchu Struktur dieser Regelung upravlіnnya pіdpriєmstvom in tsіlomu, de Körper (sub'єkti) upravlіnnya dіyalnіstyu pіdpriєmstva odnochasno Je zweiten Körper (sub'єktami) upravlіnnya Rezeptionisten pratsі. Zokrema, sub'єktami upravlіnnya Je vіdpovіdnі Service, vіddіli, posadovі Einzelpersonen; ob'єktami upravlіnnya - dіyalnіst funktsіonalnih Dienste i Struktur pіdrozdіlіv schodo zabezpechennya bezpechnih i neshkіdlivih Köpfe pratsі auf robochem mіstsyah, virobnichih dіlyankah, in den Geschäften i auf pіdpriєmstvі in tsіlomu.

SUOP Mauger Buti pobudovana für ієrarhіchnoyu trirіvnevoyu Schema in tsomu upravlіnnya zdіysnyuєtsya auf vsіh rіvnyah i stadіyah virobnichogo Zyklus (trudovoї dіyalnostі pratsіvnikіv) auf stadії pіdgotovki - in hodі virobnitstva - pіslya Yogo Vollendung im normalen Köpfen funktsіonuvannya dass ungeplante Nicht-Standard (Nadzvychaina sytuatsia) situatsіy.

Die Basis SUOP pіdpriєmstva schuldig Buti Hypothek ekonomіko-tsіlova spryamovanіst funktsіonuvannya dass komplexe Probleme pіdhіd pratsі Rezeptionisten zu rozv'yazannya. Tse virazhaєtsya in chіtkomu formulyuvannі tsіlovih zavdan Yak Bazhanov führen dіyalnostі dass in rozrobtsі ekonomіchnogo mehanіzmu Yak Methode scho zabezpechuє dosyagnennya postavlenoї Methylierung.

Upravlіnnya Rezeptionisten pratsі vklyuchaє vikonannya Anzahl von Schlüssel zavdan i Pevnyi funktsіy. Haupt tsіlove zavdannya Roboter pіdpriєmstva in der Branche Rezeptionisten pratsі Mauger Buti Yak sformulovane neobhіdnіst stvorennya peredumov für formuvannya auf virobnichіy teritorії profesіyno bezpechnogo die pure Weite ekologіchno.

Komplexe pіdhіd Probleme in der Filiale Rezeptionisten pratsі realіzuєtsya auf osnovі printsipіv zu rozv'yazannya:

• spryamovanostі Sistemi upravlіnnya auf realіzatsіyu tsіlovih zavdan;
• bezumovnogo prіoritetu profesіynoї dass ekologіchnoї BEZPEKA schodo іnshih kategorіy gospodarskoї dіyalnostі, pіdkrіplenoї fіnansovimi, die Ressourcen materіalnimi;
• partisipativnostі upravlіnnya, tobto masovoї uchastі vsіh pratsіvnikіv pіdpriєmstva in Sunset іz zabezpechennya profesіynoї dass ekologіchnoї BEZPEKA und takozh realіzatsії zahodіv pratseohoronnogo Natur, dass upravlіnskih vplivіv auf vsіh rіvnyah i stadіyah virobnichih i protsesіv der Arbeit;
• Prinzip nenulovogo riziku, tobto usvіdomlennya neobhіdnostі pіdgotovki virobnitstva th organіzatsії Act vernünftigerweise vipadok nestandartnoї (nadzvichaynoї) situatsії;
• sotsіalnoї dass ekonomіko-tsіlovoї otsіnki naslіdkіv pripustimih Act vernünftig, dass rіshen, SSMSC priymayutsya auf osnovі prognozuvannya riziku th usunennya Jerel potentsіynoї nebezpeki;
• dostovіrnostі, povnoti th operativnostі zovnіshnoї die Informácie vnutrіshnoї, bringen її Lanka kіntsevoї vsogo upravlіnskogo lantsyuga auf vertikalі dieser gorizontalі;
• Expres-reaguvannya auf іnformatsіyu, Yak nadhodit: Operational otsіnka th analіz situatsії, viroblennya, der Annahme, dass vikonannya upravlіnskih rіshen, spryamovanih auf usunennya profesіynoї dass ekologіchnoї nebezpeki, її viniknennya Gründe;
• bezperervnostі funktsіonuvannya Sistemi navchannya, Yak zabezpechuє dostatnyu profesіynu kompetentnіst menedzherіv i pratsіvnikіv in der Filiale Rezeptionisten pratsі dass іnzhenernoї ekologії;
• bezperervnostі Control (klar) für dotrimannyam normative vimog auf virobnichih dіlyankah dieser robochem mіstsyah;
• ekonomіchnoї motivatsії th obopіlnoї vіdpovіdalnostі vsіh pratsіvnikіv (admіnіstratsії, Posadov osіb robіtnikіv i) - die protsesіv auf pіdpriєmstvі uchasnikіv Arbeit - für stvorennya th dotrimannya normative Köpfe zabezpechennya profesіynoї dass ekologіchnoї BEZPEKA.

Die Kontrolle über rіvnem Rezeptionisten pratsі sie ob'єktіv upravlіnnya zdіysnyuєtsya osnovі auf dem Prinzip der "bezperervnostі" for Relief aufgeschlagen "Methode vіdhilen" zgіdno s Yakima upravlіnskі rіshennya priymayutsya für nayavnostі i Bühne brach od vіdhilen kontrolovanih kriterіїv pokaznikіv i normative (zulässige) Werte od.

W tsієyu gehalten metoyu zbіr Informationen Die faktichnі Werte rіvnіv virobnichih faktorіv i pokaznikіv (kriterіїv) BEZPEKA pratsі; porіvnyannya їh etablierten Normen, die vimogami; otsіnka Werte i analіz Gründe vіdhilen tatsächlichen Werte virobnichih chinnikіv i ruhig pokaznikіv od, scho neobhіdnі; Akzeptanz, realіzatsіya operativen rіshen, spryamovanih auf lіkvіdatsіyu vіdhilen sachliche Werte od ruhig, scho neobhіdnі, th dosyagnennya postavlenoї Methylierung.

Sered hauptsächlich nayvazhlivіshih funktsіy SUOP auf pіdpriєmstvі potrіbno vidіliti takі:

• organіzatsіya dass koordinatsіya Roboter in der Branche Rezeptionisten pratsі;
• planuvannya Roboter, die prognozuvannya virobnichogo riziku (nebezpeki Stufe);
• Personal, das zabezpechennya profesіyne;
• Design konstruktorske zabezpechennya;
• tehnologіchne zabezpechennya;
• tehnіchne zabezpechennya;
• energetichne zabezpechennya;
• zabezpechennya bezpechnoї ekspluatatsії gіdrotehnіchnih dass іnzhenernih sporud;
• materіalno-tehnіchne zabezpechennya;
• metrologіchne zabezpechennya;
• normalіzatsіya sanіtarno-gіgієnіchnih Köpfe pratsі, lіkuvalno-profіlaktichne die zabezpechennya sotsіalne;
• Legal zabezpechennya;
• іnformatsіyne, regulatorischen und methodisch dovіdkove sie zabezpechennya;
• ekonomіko-tsіlove regulyuvannya dass motivatsіya bezpechnoї Roboter;
• Kontrolle aufgeschlagen pratsі Rezeptionisten;
• Obl_k, analіz th otsіnka pokaznikіv wird Rezeptionisten pratsі dass funktsіonuvannya SUOP.

Realіzatsіyu vsіh Tsikh funktsіy povinnі zdіysnyuvati vіdpovіdnі Service i pіdrozdіli.

Analіz efektivnostі funktsіonuvannya SUOP auf pіdpriєmstvah übertragen mit einer solchen Technik:

• nayavnіst tsіlovih Programm schodo zapobіgannya virobnichomu Verletzung, die zahvoryuvannyam profesіynim, usunennya nebezpechnih i shkіdlivih virobnichih faktorіv;
• tsіlespryamovanіst schorіchnih Complex zahodіv die іnshih planіv der Roboter schodo zmenshennya rіvnya virobnichogo Verletzung i profzahvoryuvan, pіdvischennya rіvnya pratsі Rezeptionisten. Vikonannya planіv, zahodіv, pripisіv, propozitsіy s Rezeptionisten pratsі;
• nayavnіst Posadov іnstruktsіy s Rezeptionisten pratsі dass vrahuvannya sie usіh zavdan i funktsіy upravlіnnya pratsі Rezeptionisten;
• stvorennya motivatsії Roboter Rezeptionisten s pratsі auf pіdpriєmstvі;
• Steuerung Obl_k i analіz Roboter Rezeptionisten s pratsі;
• vikonannya zavdan s Rezeptionisten pratsі. Für Ergebnisse perevіrki viznachaєtsya serednіy koefіtsієnt vikonannya zavdan i funktsіy upravlіnnya Rezeptionisten pratsі auf pіdpriєmstvі dass nadayutsya Angebote schodo polіpshennya funktsіonuvannya SUOP.

W metoyu sistematizatsії Roboter Rezeptionisten s pratsі Bazhanov Je rozroblennya tehnologіchnoї Systeme upravlіnnya tsієyu dіyalnіstyu auf pіdpriєmstvah. Koristuyuchis das Schema der Yak-Algorithmus kerіvnik pіdpriєmstva (pіdrozdіlu, Service Rezeptionisten pratsі) poslіdovno perevіryaє vikonannya zavdan i funktsіy upravlіnnya pratsі Rezeptionisten. Tse daє mozhlivіst, die systematisch umfassende virіshuvati OAO Alle Macht Rezeptionisten pratsі, pіdvischuvati її efektivnіst, zmenshuvati virobnichy rizik.

Upravlіnska tehnologіya - Tse - Komplex metodіv, zasobіv i Verfahren SSMSC zabezpechuyut Akzeptanz i realіzatsіyu ratsіonalnih upravlіnskih rіshen. Auf pіdstavі Posadov іnstruktsіy s Rezeptionisten für vikonannya zavdan Typen (Kontrolle, іnstruktazh, navchannya Toscho) pratsі povinnі Buti rozroblenі i Detail vіdpratsovanі h standartnі Verfahren Algorithmus Format komp'yuternі Warming іnstruktsії Annahme realіzatsії i upravlіnskih rіshen in podіbnih STANDARD situatsіyah.

Organіzatsіya Roboter in tsarinі Rezeptionisten pratsі polyagaє in viborі i formuvannі takoї Strukturierung upravlіnnya Rezeptionisten pratsі auf pіdpriєmstvі, Yak b yaknaykrasche vіdpovіdala metі stvorennya bezpechnih die pratsі Köpfe spriyatlivih.

Ob'єktom upravlіnnya Rezeptionisten pratsі Je dіyalnіst funktsіonalnih Dienste, die strukturelle pіdrozdіlіv pіdpriєmstva, spryamovana auf zabezpechennya bezpechnih, dass gesunde Köpfe auf robochem mіstsyah pratsі, virobnichih dіlyankah haben Geschäfte, die in tsіlomu pіdpriєmstvі.

Organіzatsіya dass koordinatsіya robіt in der Niederlassung Rezeptionisten pratsі Got peredbachati formuvannya organіv upravlіnnya Rezeptionisten pratsі, vstanovlennya obov'yazkіv dieser Reihenfolge vzaєmodії osіb, SSMSC nehmen Schicksal in upravlіnnі und takozh i priynyattі realіzatsії upravlіnskih rіshen.

Upravlіnnya Rezeptionisten pratsі auf pіdpriєmstvі zdіysnyuє kerіvnik pіdpriєmstva und strukturelle pіdrozdіlah upravlіnnya zdіysnyuyut vіdpovіdnі kerіvniki pіdrozdіlіv.

Slіd Adel obov'yazki dass rechts Posadov osіb schodo Macht pratsі Rezeptionisten.

Zobov'yazannya Rechte, die Posadov osіb für vikonannya vіdpovіdalnіst pokladenih sie funktsіy Macht Rezeptionisten schodo pratsі Mühsal rozglyadatisya in Posadov іnstruktsіyah Form yakih rozroblena Derzhnaglyadohoronpratsі dass uzgodzhena s Reigning komіtetom auf standartizatsії, metrologії dass sertifіkatsії die arhіvnim upravlіnnyam bei Kabіnetі Mіnіstrіv Ukraine bunt.

Slіd zvernuti uwagi denen scho zgіdno Zi Statte 17 Gesetz der Ukraine "Über den Schutz pratsі" vlasnik zobov'yazany stvoriti in dermale Struktur pіdrozdіlі i auf robochem mіstsі Köpfen pratsі vіdpovіdno normative aktіv zu vimog und takozh zabezpechiti doderzhannya Rechte pratsіvnikіv, garantovanih zakonodavstvom über pratsі Rezeptionisten.

W tsієyu metoyu vlasnik zabezpechuє funktsіonuvannya Sistemi upravlіnnya Rezeptionisten pratsі für chogo:

• stvoryuє vіdpovіdnі Service i priznachaє Posadov osіb, SSMSC zabezpechuyut funktsіonuvannya Sistemi pratsі Rezeptionisten;
• rozroblyaє für uchastі profspіlok i realіzuє kompleksnі kommen in für dosyagnennya vstanovlenih normativіv s Rezeptionisten pratsі, vprovadzhuє progresivnі dosyagnennya s Rezeptionisten pratsі;
• zabezpechuє usunennya Gründe scho prizvodyat zu neschasnih vipadkіv, profesіynih zahvoryuvan, i vikonannya profіlaktichnih zahodіv, viznachenih komіsіyami für pіdsumkami rozslіduvannya Tsikh Gründe;
• organіzovuє Durchführung von Labor doslіdzhen Köpfen pratsі, atestatsії robochem mіsts auf vіdpovіdnіst Vorschriften über Schutz pratsі;
• rozroblyaє i zatverdzhuє Bestimmungen іnstruktsії, INSHI normativnі akti Über den Schutz pratsі scho dіyut in Furchen pіdpri- єmstva;
• zdіysnyuє postіyny Steuerung doderzhannyam pratsіvnikami tehnologіchnih protsesіv, Regeln, die vimog schodo pratsі Rezeptionisten;
• organіzovuє Propaganda bezpechnih metodіv pratsі dass spіvrobіtnitstvo s fahіvtsyami die Niederlassung Rezeptionisten pratsі.

In razі vіdsutnostі in den Vorschriften über die vimog pratsі Rezeptionisten, SSMSC neobhіdno vikonati für zabezpechennya bezpechnih i neshkіdlivih Köpfe pratsі auf Pevnyi Roboter vlasnik zobov'yazany gewöhnen zahodіv scho zabezpechat BEZPEKA pratsіvnikіv.

In razі viniknennya auf pіdpriєmstvі Nadzvychaina sytuatsia situatsіy i neschasnih vipadkіv, vlasnik zobov'yazany gewöhnen termіnovih for Relief poterpіlim zahodіv, zaluchiti bei neobhіdnostі profesіynі avarіyno-ryatuvalnі formuvannya.

In Collective dogovorі (ugodі, Arbeit dogovorі) Parteien peredbachayut zabezpechennya pratsіvnikam sotsіalnih garantіy am Zweig Rezeptionisten auf rіvnі pratsі nicht nizhchomu für peredbacheny zakonodavstvom, їhnі obov'yazki und takozh kommen in kompleksnі s dosyagnennya vstanovlenih normativіv BEZPEKA, gіgієni pratsі die seredovischa virobnichogo, pіdvischennya іsnuyuchogo rіvnya Rezeptionisten pratsі, zapobіgannya vipadkam virobnichogo Verletzung, profesіynim zahvoryuvannyam i avarіyam.

Vlasnik zobov'yazany für svoї Costa organіzuvati Venue von poperednogo (bei priynyattі am Roboter) i perіodichnih (protyagom trudovoї dіyalnostі) medichnih oglyadіv pratsіvnikіv:

- Zaynyatih vazhkih auf Roboter;

- Roboter іz shkіdlivimi chi nebezpechnimi Köpfe pratsі, abo Roboter de Je bei profesіynomu doborі erfordern;

Schauen Sie sich um schorіchnogo obov'yazkovogo medichnogo osіb vіkom bis 21 Rock -.

Zdіysnennya medichnih oglyadіv pokladaєtsya auf medichnі Hypothek pratsіvniki yakih tragen vіdpovіdalnіst zgіdno s zakonodavstvom für nevіdpovіdnіst medichnogo visnovku Faktizität wird Zdorov'ya pratsіvnika. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Департаментом державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Власник на прохання працівника або за своєю ініціативою організовує позачерговий медичний огляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці.

За час проходження медичного огляду за працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток.

Власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представників органів державного нагляду, управління охороною праці та профспілок.
За підсумками розслідування нещасливого випадку чи професійного захворювання, власник складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи зі змістом акта питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи з розгляду трудових спорів за необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду, або органу державного управління охороною праці, або профспілкового органу.

Власник зобов'язаний надавати інформацію та звітність про стан охорони праці , інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Слід знати також обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці.

В свою чергу працівник зобов'язаний:

• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів з усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку своєму безпосередньому керівникові чи іншій посадовій особі.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, мають проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

Перелік таких робіт затверджується Департаментом державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Департаментом до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представників органу державного нагляду та проф- спілок.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

У разі незадовільних знань з питань охорони праці працівники повинні пройти повторне навчання.

На прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці.

Розглянемо служби охорони праці на підприємствах, організаціях, їх права та обов'язки. Згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці. Служба охорони праці входить до структури підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об'єднаннях) при чисельності працівників від 51 до 500 осіб включно (невиробнича сфера від 101 до 500) службу охорону праці має представляти один спеціаліст. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали чи сильно діючі отруйні речовини, в такій службі має бути два спеціалісти.

Розрахунок чисельності працівників служб охорони праці на підприємствах з числом працівників понад 500 осіб здійснюється за формулою:

.

де М1 — чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;

Рср — середньосписочна чисельність працівників підпри- ємства;

Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам і враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Кв — коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва.

.

де Рв — чисельність тих, які працюють з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра — чисельність людей, які працюють на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Згідно з Типовим положенням про службу охорони праці*1, служба охорони праці виконує такі завдання:

*1: {Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах). — Т. 1. — К., 1995. — С. 48—53.}

а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

б) забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

г) вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

До основних функцій служби охорони праці належать опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці, сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи; проведення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці та ін.

Служба організує:

• забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;
• паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;
• облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;
• підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;
• розробку перспективних та початкових планів роботи підприємства зі створення безпечних та нешкідливих умов праці;
• роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;
• допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;
• підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Служба бере участь у:

• розслідуванні нещасливих випадків та аварій;
• формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів;
• роботі комісії з питань охорони праці підприємства;
• роботі комісії з введення в дію закінчених будівництвом, реконструкцією чи технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;
• розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;
• роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до п. 2.4.12 Типового положення про службу охорони праці, яке затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці, вона контролює:

• дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;
• виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;
• відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;
• своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;
• забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, засобами миття, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;
• використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;
• проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, які беруть участь у важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;
• виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів з усунення нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідувань.

Спеціалісти з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в разі порушень, які створюють загрозу життю чи здоров'ю працівників; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Відповідно до ст. 26 закону, на підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці*2. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника і створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

*2: {Законодавство України про охорону праці. — Т. І. — К., 1995. — С. 68—71.}

Рішення про доцільність створення Комісії, її кількісний та персональний склад, термін повноважень ухвалюється трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням власника, органу самоврядування трудового колективу та профспілкового комітету (комітетів).

Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та від трудового колективу.

До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу рекомендуються працівники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок).

Основними завданнями комісії є:

— захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;

— підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в царині охорони праці на підприємстві;

— узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;
— вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

Комісія має право:

• звертатися до власника чи уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету (комітетів) з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;
• створювати робочі групи з числа членів Комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці з залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;
• одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету (комітетів) інформацію, необхідну для виконання функцій і завдань, передбачених Типовим положенням;
• встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету, при вирішенні питання про розміри одноразової допомоги, коли нещасливий випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці і факт наявності його вини встановлено комісією з розслідування нещасних випадків;
• здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та за станом використання санітарно-побутових приміщень тощо;
• знайомитися з будь-яким матеріалом з питань охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;
• вільного доступу на всі дільниці виробництва та обговорення з працівниками питань охорони праці;
• делегувати своїх представників для участі: у розв'язанні разом з представниками державного нагляду за охороною праці конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова організація; в обговоренні питань охорони праці власником або уповноваженим ним органом, профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу (за погодженням з цим органом).

Комісія здійснює свою діяльність згідно з планами, що розробляються на квартал, півріччя чи рік і затверджуються нею.

З метою залучення широких кіл працівників до здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці на виробництві, створення дієвих систем управління охороною праці відповідно до Закону України «Про охорону праці» на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності створюється інститут уповноважених трудового колективу з питань охорони праці.

Функції і права уповноважених трудового колективу з питань охорони праці визначені «Типовим положенням про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці».

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці, і від того, наскільки він чітко виконується, залежить стан охорони праці на підприємстві.

Змістом функції контролю є перевірка стану умов праці, виявлення відхилень від вимог законодавства про працю, від стандартів безпеки праці і норм охорони праці, рішень директивних органів, а також перевірка виконання службами і підрозділами своїх обов'язків у сфері охорони праці.

За станом охорони праці на промисловому підприємстві здійснюється нагляд і контроль трьох видів: державний, відомчий, громадський.

Державний нагляд за виконанням законів про працю всіма міністерствами, відомствами, підприємствами і т. д. та їхніми службовими особами покладений на Генерального Прокурора.

Професійні Спілки здійснюють громадський контроль за дотриманням умов законодавства про працю, стандартів, правил і норм з охорони праці.

Відомчий контроль здійснюється шляхом систематичної перевірки міністерствами і відомствами дотримання умов, стандартів, норм і правил охорони праці і трудового законодавства на підлеглих їм підприємствах.

Громадський контроль за станом охорони праці на підприємствах здійснюють профспілкові комітети, при яких створюються комісії з охорони праці .

Контроль буває двох видів:

— технічний, якщо його об'єктами є предмети праці (продукція, технічна документація), засоби праці (обладнання, інструменти), трудові процеси;

— соціальний, якщо його об'єктом є діяльність людини.

Слід знати суть та принципи контролю за охороною праці.

Система контролю повинна формуватися на основі певних уніфікованих принципів та концептуальних підходів.

До числа таких основоположних принципів можна віднести такі:

1. Контроль повинен бути безперервним у часі, тобто мати систематичний характер, проводитися в кожному часовому інтервалі (день, тиждень, місяць, рік), на всіх стадіях організації та здійснення виробничої діяльності, ієрархічних рівнях управління та виконання. При цьому чим нижчим є ранг керівника, тим частіше слід проводити контроль. В окремих випадках необхідним є постійне і безпосереднє спостереження за ходом виконання робіт. Особливі випадки, які потребують з погляду забезпечення безпеки такого контролю, зазначені у відповідних правилах та інструкціях.

2. Контроль має бути повним, всебічним, об'єктивним, охоплювати всі сторони діяльності підприємства в галузі охорони праці, відображати реальний стан цієї діяльності в контрольованих підрозділах, на дільницях і робочих місцях; повинен забезпечувати одержання на кожному обліковому часовому інтервалі даних, необхідних для оцінки стану охорони праці, бути максимальною мірою об'єктивним, незалежним від суб'єктивних оцінок.

Таблиця 8.1

МАТРИЦЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО КОНТРОЛЮ В СУОП

3. Контроль має бути таким, що випереджає (чи запобіжним), тобто мати профілактичний характер. Система контролю має бути спрямована на запобігання порушенням, а не лише на їх констатацію. Це необхідно для того, щоб запобігти нещасному випадку, аварії, профзахворюванню. Виявляючи фактори ризику як передумови травм і аварій, ми тим самим знижуємо чи унеможливлюємо реалізацію потенційної небезпеки.

Прикладами запобіжного контролю є:

— діагностика технічного стану технологічного устаткування та механізмів, інвентарю, оснастки;

— перевірка наявності та стану засобів індивідуального захисту;

— первинний та періодичний медичний контроль працівників тощо.

4. Система контролю повинна бути ув'язана з економічним механізмом регулювання та мотивації безпечної роботи. За результатами контролю та оцінки стану охорони праці має здійснюватися заохочення (за роботу без травм та аварій), а також покарання (за низький рівень охорони праці) посадових осіб, окремих порушників, виробничих колективів і підрозділів.

5. Контроль має бути ефективним. Цей принцип полягає в тому, що наглядові функції здійснюються не заради самого контролю, а для усунення виявлених недоліків з метою приведення умов праці на робочих місцях та дільницях до нормативних вимог, для зниження потенційного ризику, підвищення безпеки трудових та виробничих процесів. Однак при цьому потрібно враховувати, що ефективним може бути тільки такий контроль, який забезпечить необхідну та своєчасну оцінку стану та перспектив розвитку ситуації за мінімальних затрат часу та зусиль. Тому успішність контролю визначається не лише вжитими заходами, а й оперативністю (швидкодією) системи.

• Принцип мінімуму причин — істотний вплив на кінцевий результат виробничого процесу справляє лише невелика кількість чинників.
• Принцип точки контролю — найефективнішим є контроль, що здійснюється в точці докладання зусилля.

Щодо охорони праці, ці принципи можна інтерпретувати таким чином:

— винуватцем більшості нещасних випадків, помилок та порушень регламентованих правил є лише невелика частина працівників;

— небагато операцій чи колективів регулярно створюють серйозні труднощі.

На цих двох моментах і має бути зосереджена увага керівників підрозділів та дільниць.

Наведені положення лежать в основі стандарту СТП 195-145-91.

Розглядаючи види контролю за охороною праці, слід визначити, що контроль буває поточним, оперативним або періодичним.

Поточний контроль проводиться щозмінно до початку і в процесі роботи. Полягає в перевірці готовності виконавців до трудової діяльності, відповідності та додержання умов праці та вимог безпеки на робочих місцях і дільницях під час виконання трудових і виробничих процесів. Він здійснюється керівниками дільниць, організаторами робіт, виконавцями.

Оперативний контроль проводиться протягом другого тижня кожного місяця. Він полягає в перевірці організаційно-технічного забезпечення безпеки праці на відповідність нормативним вимогам.

Періодичний контроль проводиться щоквартально протягом четвертого тижня, полягає в перевірці управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці на відповідність нормативним вимогам. Він здійснюється в кожному підрозділі спеціалізованими комісіями на чолі з головними спеціалістами і за участі керівника підрозділу, інших спеціалістів.

Залежно від характеру та обсягу контролю передбачаються такі види перевірок:

1) перевірка нормативних умов — це контроль умов праці на робочих місцях і дільницях, технологічних та виробничих місцях та процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: додержання правил та норм безпосередніми виконавцями, забезпеченість інвентарем, стану робочих місць і дільниць тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;

2) організаційно-технічна перевірка передбачає контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;

3) комплексна перевірка — контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нормативних умов; аналіз статистики травматизму тощо. Реалізується на управлінському рівні;

4) цільова перевірка — контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділу(-ів) з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним вимогам.

На підприємствах і в організаціях широке розповсюдження отримав триступеневий контроль за охороною праці .

На першому ступені контроль здійснюється майстром, механіком, уповноваженим інспектором з охорони праці, які щодня на початку зміни перевіряють готовність машин до роботи.

Щотижня начальник цеху разом з представником комісії з охорони праці здійснюють другий ступінь контролю за охороною праці на своїх ділянках.

На третьому ступені контролю головний інженер, інженер з охорони праці, головний механік раз на місяць перевіряють стан засобів безпеки.

Всі недоліки фіксуються в спеціальному журналі.

Економічний аналіз стану охорони праці на підприємстві здійснюється з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці.

Чимале значення має оцінка стану охорони праці.

Оцінка рівня охорони праці в підрозділах здійснюється відділом охорони праці та спеціалізованими комісіями за результатами періодичного контролю за відповідний період на підставі статистики травматизму, аналізу усунення порушень, виявлених у ході попереднього контролю, зазначених у приписах інженерів охорони праці, органів нагляду та ін.

Поряд з показниками, що характеризують частоту (Кч) та тяжкість (Кт) травматизму, можуть застосовуватися й інші показники (критерії) оцінки, наприклад, сумарні витрати підприємства (підрозділу), пов'язані з нещасними випадками (профзахворюваннями, аваріями), часовий коефіцієнт частоти нещасливих випадків, який подає кількість цих подій на кожні 10 млн год., відпрацьованих всіма працівниками підприємства (підрозділу).

На основі кількісних та інших показників роботи підприємства в галузі безпеки праці може здійснюватися й якісна оцінка стану охорони праці (задовільний стан; незадовільний стан; вкрай незадовільний стан). З цією метою мають бути встановлені чіткі, об'єктивні межі цього розподілу.

Стан охорони праці вважається незадовільним за наявності в підрозділі в оцінюваному періоді хоча б одного з таких факторів: одного й більше травматичних випадків чи аварійних ситуацій, порушень, що виявляються повторно по закінченні терміну усунення; порушень, пов'язаних з явною чи потенційною небезпекою для здоров'я і життя людей, значними негативними технічними чи екологічними наслідками (так званих критичних порушень), виявлених у момент проведення періодичного (квартального) контролю.

У разі відсутності в підрозділі зазначених факторів стан охорони праці оцінюється задовільно.

Оцінка стану охорони праці за результатами роботи за рік здійснюється за тими ж категоріями, виходячи з переважаючої оцінки за результатами періодичного контролю. Якщо робота з охорони праці була оцінена більше ніж в одному кварталі незадовільно, за результатами року вона не може бути оцінена позитивно, тобто задовільно. У разі, коли хоча б в одному з кварталів робота підрозділу оцінювалася як украй незадовільна, за результатами року вона повинна бути визнана також незадовільною.

Оцінка охорони праці на підприємстві в цілому здійснюється на підставі відповідних оцінок у підрозділах.

Незадовільно оцінюється рівень охорони праці, якщо її стан більше ніж у половини підрозділів було оцінено незадовільно, якщо коефіцієнт частоти травматизму в обліковуваному календарному періоді перевищує його значення за аналогічний період порівнюваного (минулого) року. Стан охорони праці оцінюється як вкрай незадовільний у тому разі, коли хоча б в одному з підрозділів і хоча б в одному з періодів він оцінювався як вкрай незадовільний.

В усіх інших випадках, крім зазначених, рівень охорони праці оцінюється задовільно (позитивно).

Переваги поданої системи полягають ось у чому:

• система безперервного контролю з трьох ієрархічних рівнів, на яких здійснюється наглядова діяльність, ув'язується з традиційною триступеневою системою;
• на відміну від попередньої триступеневої пропонована система є неформалізованою, вона простіша, а значить, більше наближена до практики, більш життєва;
• система відповідає всім принципам контролю і за неформального підходу може бути ефективним засобом профілактики травматизму та механізмом управління охороною праці на підприємстві.

З урахуванням цих переваг запропонована система безперервного контролю може бути моделлю для розробки її на галузевому рівні.

Важливою функцією управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів з охорони праці, яка має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці.

Слід визначити, що планування роботи з охорони праці на підприємствах в більшості випадків ведеться не цілеспрямовано і тому вся робота не дає вагомого зниження виробничого травматизму. На більшості підприємств не проводиться передпланова робота і, зокрема, прогнозування цієї діяльності. Тому необхідно застосувати методи інженерного прогнозування небезпечних і шкідливих виробничих факторів шляхом аналізу проектно-конструкторських і технологічних розробок та виробничих процесів, визначення головної і локальних стратегій роботи з охорони праці на підставі вивчення причин виробничого травматизму і профзахворювань, вивчення умов праці за результатами паспортизації та атестації робочих місць, збору пропозицій від працівників, уповноважених з охорони праці і профспілок, аналізу експертних оцінок.

Планування робіт з охорони праці може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне).

При плануванні робіт з охорони праці використовуються:

• плани економічного і соціального розвитку підприємств;
• плани організаційно-технологічних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці;
• матеріали атестації робочих місць;
• матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;
• пропозиції комісії з охорони праці.

Важливе значення в системі планування має розробка розділу «охорона праці» колективного договору підприємства.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

Це ствердження випливає з вимог законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків, а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечується насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Висока оцінка значення колективного договору (угоди) у вирішенні нагальних проблем охорони праці справедлива лише за умов, коли відповідні двосторонні зобов'язання опрацьовані якісно, з урахуванням усіх положень чинного законодавства. Тому особливу увагу слід звернути на формування на належному рівні розділу «Охорона праці» колективного договору (угоди).

Укладенню колективного договору (угоди), як відомо, повинні передувати колективні переговори, які розпочинаються сторонами за три місяці до закінчення терміну дії попередньої угоди. Цьому підготовчому періоду необхідно приділити особливу увагу, забезпечивши збір і вивчення пропозицій працівників, аналіз результатів атестації робочих місць, стану виробничого травматизму, професійної і виробничо обумовленої захворюваності, розробку найактуальніших заходів з поліпшення умов праці.

Зобов'язання, що їх пропонується включити до колективного договору (угоди) за підсумками переговорів, повинні бути всебічно обґрунтованими і реальними, адже після схвалення та підписання документа вони стають обов'язковою для виконання локальною нормою, що діє в межах підприємства (галузі).

Визначаючи загальні принципи формування двосторонніх зобов'язань з охорони праці, слід також наголосити на тому, що ці зобов'язання не повинні суперечити законам та іншим нормативним актам України. Гарантії, пільги та компенсації, що передбачені для трудящих чинним законодавством, мають вважатися мінімальними, обов'язковими для виконання за будь-яких умов. Разом з тим, за наявності на підприємстві (в об'єднанні підприємств) певних економічних можливостей нормативні пільги та компенсації можуть перевищуватися і застосовуватися у значніших розмірах на підставі додаткових зобов'язань згідно з колективним договором (угодою).

Наприклад, відповідно до статей 6, 9, 11, 12 Закону України «Про охорону праці» може бути передбачено: надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені відомим Списком); додаткового комплекту спецодягу понад встановлені Норми; обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових кабін тощо) в тих виробництвах, де нормами це не передбачено; встановлення залежно від конкретних умов праці додаткових оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення чи скороченої тривалості робочого часу тощо.

З метою раціональнішого викладення колективного договору, зменшення його обсягів рекомендується не повторювати в ньому переліки професій і посад працівників, яким відповідно до загальнодержавних нормативів надається право на скорочений робочий день, додаткову відпустку у зв'язку з важкими і шкідливими умовами праці, видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту тощо. Достатньо в текстовій частині колдоговору обумовити зобов'язання адміністрації щодо додержання цих нормативів у загальному плані, одночасно подбавши про те, щоб працівники мали можливість ознайомитися з нормативними пільгами і компенсаціями та з результатами атестації робочих місць (на підставі якої вони призначаються) під час укладання трудового договору, організації навчання (інструктажу) з питань охорони праці, або завдяки оснащенню відповідними матеріалами та офіційними документами кабінетів, кутків, стендів охорони праці у виробничих підрозділах тощо.

Проте обов'язковими слід вважати додатки до колективної угоди з тих питань, які визначені трудовим колективом самостійно і є доповненням до вимог чинного законодавства.

Колективний договір (угода) повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих. Ідеться про відшкодування завданої їм шкоди, оплату одноразової допомоги, компенсацію витрат на придбання ліків, на проходження додаткового платного лікування; про надання потерпілим легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку, організацію навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці, надання цим інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань (якби навіть вони вже не працювали на підприємстві за станом здоров'я) тощо.

Підприємствами накопичено певний досвід вирішення цих соціальних питань за допомогою колективних договорів (угод), який безумовно повинен використовуватися в подальшій роботі. Разом з тим, нововведення до чинного законодавства, започатковані Законом України «Про охорону праці», потребують правильного тлумачення і єдиних підходів до організації виконання.

Насамперед це стосується одноразової допомоги постраждалим.

Як вимагає стаття 2 Закону, саме колективним договором (угодою, трудовим договором) повинен встановлюватися розмір зазначеної допомоги. За рішенням трудового колективу вона призначається будь-якому з потерпілих на виробництві, включаючи й осіб, які одержали, наприклад, легкі травми, що тягнуть за собою тимчасову непрацездатність. Законом забезпечується особливий захист інтересів тих працівників, які були важко травмовані і стали інвалідами, а також інтересів утриманців та членів сімей загиблих. Для них встановлено мінімальний розмір одноразової допомоги, що становить:

• у разі смерті потерпілого — не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на дитину, яка народилася після його смерті;
• у разі стійкої втрати працездатності — не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

Отже, відповідні зобов'язання колективного договору (угоди, трудового договору) можуть бути й більших розмірів. Проте вказана мінімальна одноразова допомога повинна сплачуватися всім потерпілим на підприємстві (в установі, організації), незалежно від форм власності, його економічних можливостей і фінансового становища, якби навіть ішлося про збільшення на відповідну суму заборгованості підприємства державі чи іншим кредиторам, про виділення додаткових коштів державного бюджету (для бюджетних організацій) тощо.

Законом передбачено можливість зменшення розміру одноразової допомоги лише у випадках, коли виробнича травма сталася внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, тобто з повної або часткової його вини. Щоб не допустити безпідставних звинувачень потерпілого у нещасному випадку та порушення його прав на одноразову допомогу, слід додержуватися передбачених законодавством вимог про те, що:

— за умов явної помилки чи вини потерпілого розмір одноразової допомоги не може бути зменшено більше як на половину тієї суми, яка належить працівникові при відсутності порушень ним вимог охорони праці;

Трудовий колектив може ухвалювати окреме рішення з цього приводу, але доцільніше визначити порядок зменшення розміру одноразової допомоги безпосередньо в колективному договорі. З цією метою може бути рекомендовано включення до колективного договору своєрідної шкали розмірів даної допомоги в залежності від певних чинників, а саме: важкості ушкодження здоров'я, складу сім'ї (наявності утриманців), ступеня вини потерпілого тощо (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

ШКАЛА РОЗМІРІВ ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ*3

Зазначимо, що наведені у табл. 8.1 розміри одноразової допомоги можуть використовуватися лише як приклад і не є обов'язковими. Адже лише трудовому колективу надано право виходячи з економічних можливостей встановлювати конкретні розміри одноразової допомоги (не нижче передбачених Законом), визначати порядок її зменшення (в межах до 50 процентів, використовуючи аналіз причин виробничого травматизму за довгостроковий період, результати обстежень стану охорони праці і трудової дисципліни у виробничих підрозділах).

Якщо ушкодження здоров'я настало не лише з вини адміністрації підприємства, а й внаслідок порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, зазначена у табл. 8.2 сума підлягає зменшенню в таких розмірах (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

РОЗМІР ЗМЕНШЕННЯ ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ

Примітка: порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, з якими він не був обізнаний внаслідок несвоєчасного або неякісного проведення навчання та інструктажу, незабезпечення необхідними нормативними документами, не є підставою для зменшення йому розміру одноразової допомоги або відшкодування шкоди.

Трудовий колектив за необхідності визначає механізм застосування положень колективного договору про одноразову допомогу в кожному конкретному випадку ушкодження здоров'я працівника. Він має право, наприклад, доручити комісії з питань охорони праці підприємства (де вона створена відповідно до статті 26 Закону) або групі фахівців чи відповідній комісії профспілкового комітету підготовку свого висновку про розмір одноразової допомоги потерпілому від конкретного нещасного випадку (профзахворювання), якщо адміністрація не в змозі безпосередньо застосувати положення колективного договору.

Однак слід зауважити, що компетенцією такої комісії (групи фахівців) не є розгляд спорів, які виникли між адміністрацією і потерпілим з приводу призначення одноразової допомоги та її розмірів. Такі конфлікти повинні розв'язуватися в загальному порядку розгляду трудових спорів, тобто через КТС і народний суд.

У колективному договорі (угоді) повинні міститися зобов'язання власника про відшкодування потерпілому моральної шкоди, які відповідали б вимогам законодавства. Відсутність практики застосування цієї нової норми створює певні труднощі щодо реалізації зазначених вимог на місцях. Однак це не повинно призводити до порушення прав працівника на одержання певної компенсації за моральну шкоду у випадках, коли під впливом небезпечних або шкідливих виробничих факторів порушилися його нормальні життєві зв'язки, він не в змозі повністю реалізувати свої звички і бажання, погіршилися його відносини з оточуючими людьми та потрібні додаткові зусилля працівника для організації подальшого свого життя.

Певний механізм відшкодування моральної шкоди визначено «Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 № 472. Головним засобом розв'язання цього питання слід вважати домовленість сторін (за участю профспілкової організації). Якщо ж згоди між працівником і власником досягти не вдалося, спір про відшкодування моральної шкоди розглядається народним судом.

Відповідно до статті 22 закону одним з найважливіших підрозділів колективного договору повинні бути комплексні інженерно-технічні заходи з досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, піднесення існуючого рівня охорони праці.

Ці заходи бажано формувати у вигляді спеціального додатку до колективного договору, а загальну суму коштів, що асигнуються з фонду охорони праці підприємства на їх виконання, обумовлювати також у текстовій частині договору.

Особливе місце і значимість цих заходів серед зобов'язань колдоговору обумовлюються тим, що завдяки їм в умовах діючого виробництва досягається відчутний прогрес у забезпеченні охорони праці, робочі місця доводяться до нормативних вимог, умови праці наближаються до комфортних. Невипадково стаття 21 закону вимагає використовувати кошти фонду охорони праці лише на зазначені цілі та звільняє ці кошти від оподаткування.

Тож при формуванні заходів з охорони праці колективного договору дуже важливо пильнувати, щоб цільові кошти надсилалися за призначенням і не використовувалися, наприклад, на ремонти покрівель, підлог, устаткування та інші роботи з підтримання основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки) у належному технічному стані. Всі вони повинні фінансуватися з інших фондів (джерел).

Недоцільно змішувати і дублювати заходи колективної угоди з планом економічного і соціального розвитку підприємства, планами організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, які спрямовані на підвищення ефективності, пошук резервів виробництва та є програмою дій адміністрації у зазначеному напрямку.

Під час виконання виробничих завдань впроваджується нова техніка, прогресивніша технологія, засоби механізації та автоматизації, здійснюються інші заходи, що одночасно з підвищенням ефективності виробництва та продуктивності праці поліпшують умови та безпеку на виробництві (інакше й бути не може). Проте переписувати ці заходи до колективного договору як цільові з охорони праці (з фінансуванням за рахунок спеціального фонду) буде неправильно. Взаємозв'язок таких заходів з колективним договором може бути лише в тому, що власник покладає на себе обов'язок досягти кінцевого результату завдяки цим заходам, наприклад: зниження до нормативних вимог рівня запиленості, загазованості повітря робочої зони, усунення шкідливих виробничих чинників у конкретному виробництві, вивільнення працівників від важких робіт, нічних змін тощо.

У відповідності до спільних рекомендацій державних органів і профспілок виділяються заходи, що можуть вважатися цільовими і виконуватися за рахунок фонду охорони праці:

• розробка, виготовлення та встановлення нових, ефективніших інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв тощо);
• реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць діючого виробництва;
• розробка, виготовлення і монтаж нових, реконструкція наявних вентиляційних систем та пристроїв, установок для кондиціонування повітря в приміщеннях діючого виробництва, а також у кабінах управління металургійним устаткуванням, мостовими кранами ливарних цехів тощо;
• здійснення конструктивних рішень та заходів, що забезпечують на діючому устаткуванні виключення або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, шкідливих випромінювань та інших факторів;
• впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують застосування безпечної напруги до 12 В — у приміщеннях особливо небезпечних та до 42 В — у приміщеннях з підвищеною небезпекою враження електричним струмом;
• введення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції;
• застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;
• обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті, наприклад, з ремонту, скління вікон та ліхтарів, очищення скла, обслуговування освітлювальної арматури тощо;
• заходи з усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, виводу людей з небезпечних зон (наприклад, шляхом запровадження засобів механізації, дистанційного управління, надійнішої герметизації устаткування тощо);
• реконструкція у діючих виробництвах систем опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;
• впровадження більш безпечних і нешкідливих засобів транспортування різних вантажів, сировини та матеріалів на заміну ручним трудомістким операціям (наприклад, пневмотранспорту для сипучих, пилових матеріалів, трубопровідних систем для перепомповування кислот, лугів до місць їх застосування тощо);
• виготовлення спеціальних майданчиків, сходів та інших засобів для безпечного виконання робіт з ручного зачалювання контейнерів та інших пакетових вантажів, відкривання люків залізничних напіввагонів, обслуговування запорної арматури, розташованої на висоті тощо;
• заходи з розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями тощо.

Розглядаючи всі ці заходи, слід чітко уявити кінцеву мету конкретної роботи і погоджуватися з включенням до колективного договору та фінансуванням її з фонду охорони праці лише тоді, коли робота дозволяє в умовах діючого виробництва досягти більш високого рівня охорони праці відносно теперішнього (досягнутого раніше).

Зобов'язання колективного договору (угоди) певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання та матеріальної відповідальності за стан охорони праці.

Це означає, з одного боку, що підприємство повинно бути готовим відшкодувати всі збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань).

Конкретні ж посадові особи та працівники, з вини яких це сталося, повинні знати, що за колективним договором (угодою) та відповідно до чинного законодавства вони зобов'язані відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків.

З іншого боку, економічний механізм управління охороною праці має передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно виконують законодавчі та інші нормативні акти з цих питань, не допускають порушень вимог особистої та колективної безпеки, беруть активну участь та виявляють ініціативу в здійсненні заходів з підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Оплата праці, премії (в тому числі встановлення спеціального виду преміювання), винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці, моральні заохочення — все повинно використовуватися для того, щоб належним чином оцінити особистий внесок працівника. І саме колективна угода, як свідчить стаття 29 Закону «Про охорону праці», має встановлювати будь-які види заохочень за сумлінне ставлення до виконання завдань охорони праці.

Зобов'язання колективного договору (угоди) є двосторонніми, тому цей документ має містити не лише вимоги власника (адміністрації підприємства), а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, додержання встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, інструментом та пристроями, обов'язкового користування засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Кожен працівник підприємства зобов'язаний виконувати положення колективної угоди з тих питань охорони праці, які його стосуються.

Законом «Про охорону праці» передбачено, що за допомогою колективної угоди необхідно вирішувати й низку інших важливих питань соціального характеру, а саме:

• встановлювати розмір вихідної допомоги (але не менше тримісячного заробітку) працівникові, який змушений розірвати трудовий договір з причин невиконання власником вимог законодавства та зобов'язань колективної угоди з охорони праці;
• визначати умови здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому продуктів, якщо робота працівників має роз'їзний характер;
• встановлювати строк вивільнення від основної роботи уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці (зі збереженням середнього заробітку) для можливості виконання ним своїх громадських обов'язків та проходження навчання з охорони праці.

Виходячи з Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, колективна угода може також визначати з тією ж метою термін вивільнення від основної роботи членів згаданої комісії.

Залежно від характеру виробництва, складу трудового колективу, специфіки галузі в колективному договорі (угоді), визначаються зобов'язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово залучаються до виконання громадських робіт за угодами з центрами зайнятості населення тощо.

Враховуючи, що найголовнішою проблемою суспільства є поліпшення становища жінок, необхідно приділяти особливу увагу зобов'язанням щодо поліпшення умов їхньої праці, санітарно-побутового та медичного обслуговування, вивільнення від важких, шкідливих робіт та нічних змін.

Важливо, щоб усі ці заходи мали економічну основу та інженерно-технічне забезпечення, щоб скорочення праці жінок на важких, шкідливих, нічних роботах проводилося не примусово, адміністративними методами, а з урахуванням інтересів трудівниць, шляхом матеріального стимулювання, впровадження додаткових пільг за рахунок підприємства (скажімо, надання жінці легшої роботи зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою; призначення жінці передпенсійного віку щомісячної грошової допомоги в розмірі, не меншому від державної пенсії на період, що залишився до пенсії тощо).

До трудових договорів забороняється включати умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством, колективною угодою становище працівників.

Додатком до колективного договору є план «Комплексних інженерно-технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій». Загальну суму коштів з фонду охорони праці підприємства, що асигнується на їх виконання, обумовлюють у тексті угоди. Ці кошти є цільовими і можуть використовуватися на цільові заходи та засоби.

У відповідності з Законом «Про охорону праці» наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31 березня 1994 р. № 27 затверджено єдину систему показників обліку умов і безпеки праці — Форму № 1-ПВ (умови праці) (див. додаток).

Форма № 1-ПВ включає розділи:

1. Стан умов праці:

— чисельність усіх працівників облікового складу, з них зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам;

— чисельність працівників, які працюють у нічну зміну;

— працюють на роботах, заборонених чинними нормативними актами про охорону праці.

2. Пільги та компенсації за роботу у шкідливих умовах:

— чисельність працівників, яким за роботу в шкідливих умовах встановлено: додаткові відпустки; безкоштовне лікувально-профілактичне харчування; підвищені тарифні ставки; доплати за умови та інтенсивність праці;

— чисельність працівників, які мають право на пенсію на пільгових умовах.