Strategії ekonomіchnogo rozvitku in den Köpfen globalіzatsії - Luk'yanenko DG

3.2. STRATEGІCHNІ Aspekte rozvitku OSVІTI

I. S. Kalenyuk

In osnovі Suchasnyj rozumіnnya suspіlnogo Progreso lezhit Basis Buchan osvіti die svіdomostі Yak vazhlivih Hallen gromadskoї wurde rozvitku, yaky rozumієtsya Yak "Prozesse für den Wandel Wo Geld spielt vikoristannya resursіv, upravlіnnya іnvestitsіyami, orієntatsіya auf tehnologіchny rozvitok dass іnstitutsіynі zmіni znahodyatsya in garmonії dass pіdvischuyut Suchasnyj i maybutnіy potentsіal für zadovolennya lyudskih potřeb i Bazhanov "[1; Seite 5]. Osvita Yak Kugel Nadzvychaina sytuatsia vazhlivoї sotsіalno-ekonomіchnoї dіyalnostі Je strategіchnim Ressource rozvitku suspіlstva, zabezpechennya zrostannya Yogo tehnologіchnogo rіvnya i konkurentospromozhnostі in der Suchasnyj svitu globalіzatsії Köpfen.

Stahl rozvitok - Prozesse nabagato bіlsh i Integrated Global, anіzh ekonomіchne zrostannya. Vіn ohoplyuє nayvazhlivіshі sphärischen lyudskogo suspіlstva i rozglyadaєtsya in єdnostі troh Hallen Yogo rozvitku: ekonomіchnogo, sotsіalnogo, ekologіchnogo. Viznachalnim Faktor tsogo Prozesse vistupaє rozvitok lyudskih resursіv, yaky vklyuchaє osvіtu, profesіynu pіdgotovku dass vikoristannya lyudskogo potentsіalu für sotsіalnogo i ekonomіchnogo Progreso.

Rozvitok lyudskih resursіv zabezpechuєtsya bagatma Faktoren richtet bei formuvannya i polіpshennya fіzichnih die zdіbnostey Helsinki Menschen іntelektualnih. Bis zur faktorіv vіdnosyat osvіtu, Rezeptionisten Gesundheitsschutz, kіlkіsnі die pokazniki harchuvannya, Lager navkolishnogo seredovischa yakіsnі. Rozvitok lyudskih resursіv zdіysnyuєtsya i in protsesі vikoristannya їh potentsіynih mozhlivostey fahіvtsіv Yak, i in povsyakdennomu zhittі. Tom Sered faktorіv їh rozvitku nazivayut i zaynyatostі System scho sklalasya in suspіlstvі, i nayavnіst polіtichnoї die Freiheiten ekonomіchnoї. OAO Alle tsі dass Bagato іnshih faktorіv vzaєmopov'yazanі i vzaєmozalezhnі, ale Osvita Je bazoyu für vsіh іnshih. Won Mauger Buti Faktor polіpshennya Rezeptionisten Zdorov'ya i harchuvannya, zabezpechennya visokoyakіsnogo seredovischa, zbіlshennya kіlkostі i polіpshennya robochem mіsts, zaporukoyu polіtichnoї i ekonomіchnoї vіdpovіdalnostі sub'єktіv ob yakogo rіvnya.

In Suchasnyj svіtі Rolle osvіti pereosmislyuєtsya zusätzlich sensі, naskіlki Won gotuє Menschen Zhittya von Falten, vzaєmozalezhnomu i Duzhe mіnlivomu svіtі. Osvita rozglyadaєtsya Yak pozhittєvy Prozesse, nicht nur neobhіdny Bewohner pіdvischiti svіy osvіtnіy chi kvalіfіkatsіyny rіven, ale th Bewohner Buti zdatnim adaptuvatisya perelashtuvatisya ich habe svіtlі novih vimog virobnichoї i suspіlnoї zhittєdіyalnostі. Nove Buchan osvіti in zabezpechennі suspіlnogo Progreso staє pіdstavoyu für її radikal transformatsіynih für den Wandel, її zagalnoї kontseptsії have zmіstі: organіzatsії Formen, upravlіnnya dieser fіnansuvannya.

Virіshennya Probleme transformatsії osvіti mozhlivo Entbehrung auf rіvnі zagalnoderzhavnoї strategії, rozroblenoї i priynyatoї auf pіdstavі viznachennya prіoritetіv scho vіdpovіdayut zagalnolyudskim tsіnnostyam, dass peredbachaє realnі mehanіzmi für її vprovadzhennya.

Macht ist nicht nur koriguє i spryamovuє rozvitok osvіtnoї sphärischer und zagalom formuє її zmіst, Struktur viznachaє strategіchnі zB rozvitku. Derzhavna strategіya rozvitku osvіti svoїmi Hinterhalte schuldig Mutter chіtke usvіdomlennya von scho Osvita - tse Feld zdіysnennya sotsіalno-ekonomіchnih іnvestitsіy scho Mühsal Nadzvychaina sytuatsia vazhlive Werte für zabezpechennya Stahl rozvitku suspіlstva. Ekonomіchny rozvitok Kraina vimagaє pіdvischennya produktivnostі pratsі vsіh zaynyatih, potrebuє od sie vmіnnya vikoristovuvati suchasnі tehnologії, Buti CREATIVE i adaptiv. Ohne volodіnnya ist Suchasnyj Wissen tsі Problem nicht virіshiti. Priznachennyam osvіti Je takozh pіdgotovka Menschen gromadyanstva, zabezpechennya peredachі Wissen i Kultur von pokolіnnya od zu іnshogo, rozvitok zdіbnostey i talantіv іndivіdіv.

Osvita rozglyadatisya nicht Mauger Yak taka, scho lezhit tyagarem auf staatlich geförderte byudzhetі i nicht pov'yazana s ekonomіchnim rozvitkom Kraina. Neobhіdno, Bewohner nicht besitzen tіlki kontseptsіya osvіti und i vіdpovіdna polіtika formuvalisya solchen Rang, Bewohner іntegruvati systematisch tsі Mengen odnoyu s ein, die virobnichim Sektor s. Іnvestitsії in osvіtu Mühe dovgostrokovy efekt, hat den Gestank negaynogo Ergebnis nicht ertragen. Nedostatnє іnvestuvannya in osvіtu Mauger poznachitisya negativ auf die Marktanalyse strukturі pratsі i auf sotsіalno-ekonomіchnomu rozvitku 20-40 rokіv. Tsі іnvestitsії povinnі Buti zahischenі in chasі od Krise, Rezession chi strukturelle zrushen.

Vidatki auf osvіtu nicht povinnі zalezhati od ekonomіchnoї situatsії in kraїnі. Garantuvannya dostatnіh obsyagіv fіnansuvannya osvіti Got polyagati tіlki nicht zakonodavchomu zakrіplennі und wenige Minuten von Suworow dotrimannі haben obov'yazkovoї normalisiert (wirklich - 5-7% des BIP). W schaut sich um auf tse slіd zaznachiti scho vazhlivo nicht nur zadeklaruvati tsі Position und die zweite peredbachiti mehanіzmi їh vtіlennya in Zhittya, die für neuhilne vikonannya namіchenogo vіdpovіdalnostі. Protyagom 90 rokіv nashіy kraїnі entfernt pіdtrimati fіnansuvannya osvіti auf Pevnyi rіvnі: 2000 rotsі auf osvіtu Bulo 5515500000 vidіleno UAH. proti UAH 2931800000. bei 1995 p. (Hoca vіdnosno BIP chastka Tsikh vidatkіv znizilasya s 5,4% auf 3,15%, scho Pevnyi mіroyu poyasnyuєtsya zrostannyam BIP im Jahr 2000 rotsі) [2; Seite 140].

Efektivnіst dіyalnostі ob yakoї System i Osvita ist nicht vinyatok, Pevnyi mіroyu Ablagerungen od obsyagіv fіnansuvannya, ale viznachalnim Moment vistupaє Derzhavna polіtika. Same Won Je Strizhnev, provіdnoyu vіssyu scho General viznachaє zB dinamіku rozvitku dass funktsіonuvannya. In Zakonі Ukraine "Über osvіtu", Yak i іnshih vazhlivih Dokumente hat als Präsident fungierte, chіtko Signifikat prіoritetnіst osvіti in provedennі derzhavnoї polіtiki: "Ukraine viznaє osvіtu prіoritetnoyu Kugel sotsіalno-ekonomіchnogo geistige i kulturelle rozvitku suspіlstva" [3; Seite 169].

Strategіchnі zavdannya rozvitku die Sistemi osvіti in Ukraїnі auf dem Pfeiler 90 rokіv boule sformulovanі in Derzhavnіy natsіonalnіy programі "Osvita reformuvannya. UKRAINE XXI stolіttya "[4], auf priynyatіy z'їzdі osvіtyan 1993 rotsі. In programі zaznachalasya orієntatsіya auf rіven osvіti rozvinenih kraїn, dokorіnne reformuvannya kontseptsії, Struktur, organіzatsії der Branch, und takozh podolannya monopolії Befugnisse sferі osvіti. Annahme wurde am Kroc Aufwärmen vazhlivim protsesі reformuvannya ukraїnskoї osvіti, ale, zasvіdchivshi aktualnіst abgerissen Power i zadeklaruvavshi nagalnіst їh virіshennya ist Tsei Dokument auf Mitleid keine spezifische MAB mehanіzmu їh zdіysnennya, die Kontrolle zu bringen.

In perіod S. 1993-2000. im Grunde abgeschlossen Prozesse perebudovi Sistemi osvіti auf novih, demokratischen Hinterhalte, vіdbulisya suttєvі zmіni in organіzatsії osvіtnoї dіyalnostі, upravlіnnі, fіnansovo-ekonomіchnomu mehanіzmі. Strategіyu i osnovnі zB rozvitku Sistemi osvіti Ukraine in pershіy chvertі XXI stolіttya viznachaє priynyata auf Vseukraїnskih Zborov osvіtyan 2001 zhovtnі Rock Natsionalna Lehre rozvitku osvіti Ukraine in XXI stolіttі [5].

Zgіdno s CIM Dokument 'in Ukraїnі Got stverdzhuvatisya strategіya priskorenogo, viperedzhuvalnogo іnnovatsіynogo rozvitku osvіti i Wissenschaft "[5, S.. 4]. In rezultatі realіzatsії її Position des "ukrainischen Osvita Lager konkurentospromozhnoyu in єvropeyskomu i svіtovomu osvіtnomu prostorі, Lyudin - zahischenoyu, mobіlnoyu zur Marktanalyse pratsі i kontekstі osobistіsnogo geistige svіtoglyadnogo Vibor". Zrosly osvіtnіy potentsіal suspіlstva zabezpechit vprovadzhennya novih іnformatsіynih tehnologіy scho Dusty zmogu protyagom die folgenden 10-15 rokіv skorotiti vіdstavannya bei Raten rozvitku und s Stunde - suttєvo nablizitis zu rіvnya i Methode der organіzatsії zhittєdіyalnostі rozvinenih kraїn svitu [5, p. 24].

Vtіlennya in Zhittya derzhavnoї strategії rozvitku osvіti Got Booty spryamovane auf peretvorennya tsієї der Branche auf einem realen Faktor war, dass ekonomіchnogo sotsіalnogo Kraina eingetragen. Osvita Mauger dopomogti nashіy kraїnі in dosyagnennі Tempel ekonomіchnih, sotsіalnih i kulturelle tsіley. Mauger gewann vіdkriti Suchasnyj pokolіnnyam nabagato bіlshe mozhlivostey für uchastі in Echt dosyagnennyah Economy i suspіlstva in tsіlomu, werden die Basis vіdtvorennya іntelektualnogo geistige potentsіalu Menschen natsіonalnogo Renaissance, dass derzhavnostі Rozbudova demokratischen suspіlstva in Ukraїnі zu werden.

Ekonomichna vіddacha od osvіti naybіlsh direkt znahodit svіy viyav in sferі pіdgotovki kvalіfіkovanoї robochoї Seeley. Osvita dass profesіyna pіdgotovka fahіvtsya pevnіy am Zweig dіyalnostі bezposeredno proyavlyayutsya in formuvannі Yogo zagalnoї obіznanostі, volodіnnі Pevnyi navichkami dass umіnnyami vikonuvati konkretnі funktsії, od rіvnya kvalіfіkatsії Einlagen Yogo yakіst. Die Kosten für die osvіtu znahodyat svіy manifestierten in pіdvischennі produktivnostі pratsі pratsіvnikіv und Otzhe - bei zrostannі Einkommen pratsіvnika, pіdpriєmstva, suspіlstva in tsіlomu.

Sortierung іz direkt ekonomіchnimi vіddachami nicht MENSCH vazhlivimi für suspіlstva vistupayut eksternalії, tobto zovnіshnі Efekta osvіti. Nepryamі Vigoda mozhut Mutter Ort bei osvіchenostі neaktivnoї, nezaynyatoї Bevölkerung Chastain. Nezaynyate Bevölkerung chastіshe Darstellung zhіnkami, dіtmi, dass spezielle Pokhil vіku. Osvita zhіnok Mauger proyavitisya einstelligen ekonomіchnoyu rezultativnіstyu bunt Rang, scho von der Natur selbst їm Nada provіdna Rolle in vikonannі vazhlivoї sotsіalnoї funktsії - vihovannі dіtey. Osvіchenі zhіnki potentsіyno vzhe Formgebung der svoїm aussenden können dіtyam bіlshe Wissen spriyati їh garmonіynomu rozvitku, stinken gehalten stromaufwärts doglyadatimut für Gesundheitsschutz ist die zbalansovanim harchuvannyam chlenіv svoєї nach Hause, und für danimi zahіdnih doslіdzhen über den Gesundheitsschutz zu rechі dіtey nabagato bіlshy vpliv spravlyaє Osvita materі, nіzh Vater. Osvita batkіv zavzhdi vistupaє Stiftung Pochatkova kapіtalom für nagromadzhennya іntelektu dіtey.

Natsіonalno-patrіotichnі іdeї dieser tsіnnostі, ein Tempel Spiritualität, die polіtichna obіznanіst - tsі vazhlivі Momente im Boden durch die Mühsal poshiryuvatisya osvіti System. Etichnі dass moralnі tsіnnostі vtіlyuyutsya in svіdomіst molodі System osvіti der Nähe von іz sіmeynim vihovannyam, Team selbst formuyuchi pіdvalini Zdorov'ya moralischen Menschen. Zavdannyam osvіti Je nicht nadannya Informácie und zadіyannya für її Relief tіlki vnutrіshnіh mozhlivostey Helsinki Mensch zu Svoge rozvitku. Same moralnі, patrіotichnі tsіnnostі skladayut geistige Grundlage Zhittya Menschen Yak spіlnoti, ob'єdnanoї spіlnimi іdeyami dieser ustremlіnnyami. Der Prozess der Stahl rozvitku suspіlstva Ablagerungen od bagatoh chinnikіv, Sereda yakih spirituelle Komponente spіlnoti Yea ein іz viznachalnih.

System organіzatsії osvіti, Grundsätze dostupnostі i selektivnostі zabezpechuyut molodі pіslya zakіnchennya zagalnoї serednoї Schule navchannya entfernt. Vazhlivo, Bewohner vischі stupenі osvіti boule vіdkritі in Perche Chergas für talanovitoї molodі, Platz od її fіnansovih mozhlivostey.

In protsesі navchannya rozvivayutsya zdіbnostі molodі zu rozumovoї pratsі, formuyutsya navichki logіchnogo mislennya. Vid von SSMSC sama Znannya i in yakіy metodichnіy formі Gestank nadayutsya, Einlagen їh spriynyattya moloddyu dass rozvitok її іntelektualnih zdіbnostey. In protsesі navchannya formuєtsya i Naukova mislennya, zdatnіst zu naukovoї Roboter kropіtkoї napoleglivoї doslіdnitskoї pratsі. Zrozumіlo scho Breite Naukova mislennya liegen navichki naukovoї Roboter in osnovі Progreso, dosyagnutogo kraїnoyu in Naukovo-doslіdnitskіy dіyalnostі i - Yak naslіdok - її rezultatіv, vtіlenih in virobnitstvo.

Osvita Je tim vazhlivim sotsіalnim іnstitutom scho vplivaє auf rіvnіst osobistostі in suspіlstvі. Durch osvіtu sotsіalny Status, der funktsії Helsinki Menschen mozhut rozvivatisya th polіpshuvatisya. Das Problem nerіvnostі osvіtnіh mozhlivostey (geografіchnih, statevih, sotsіalno-ekonomіchnih) tіsno pov'yazana s nerіvnіstyu rozpodіlu dohodіv, Kulturgüter, polіtichnoї Vladi. Same Osvita Mauger Warum determіnantoyu rozrivu mіzh elіtoyu dass bіlshіstyu peresіchnih gromadyan, spriyati mobіlnostі mіzh pokolіnnyami.

Osvita vіdіgraє zhittєvo vazhlivu Rolle in polіpshennі vіdnosin nach Helsinki Menschen dovkіllya. Vzhe Lang Je rozumіnnya Tatsache scho rozvitok, natsіleny auf yakіst Zhittya gehalten Upstream, znahoditsya pid stärker vplivom navkolishnogo seredovischa. Er kann bіlshe іgnoruvati Tatsache scho fіzichnі i dati bіologіchnі Prozesse mozhut nebazhanі naslіdki sein. Takі Probleme Yak defіtsit Vod, nadmіrna ekspluatatsіya zemlі i Nadr, Shvidka urbanіzatsіya Je Symptome "marode" rozvitku.

Usvіdomlennya dolenosnoї rolі osvіti in rozvitku Suchasnyj suspіlstva wurde zur Grundlage der Annahme der bagatma kraїnami svitu strategіchnih proektіv i Programm "Osvita dvotisyachnogo rock" (NGF), "Osvita America XXI stolіttya" (USA), "Osvita maybutnogo" (Frantsіya), "Model osvіti XXI stolіttya "(Yaponіya), dass INSHI in yakih osnovnі zB rozvitku natsіonalnih Systeme osvіti rozglyadayutsya Yak virіshalny Faktor dosyagnennya konkurentospromozhnostі Kraina in svіtovomu prostorі die її Stahl ekonomіchnogo i sotsіalnogo rozvitku zabezpechennya.

Kraina svitu, rozvinenі Yak, so dass ich Ti, scho rozvivayutsya, znahodyatsya in protsesі postіynogo Poshuk i transformatsії svoїh natsіonalnih Systeme osvіti, SSMSC Mühsal vіdpovіdati novim vimogam Formation іnformatsіynogo suspіlstva. Rіznі für Glibin i Charakter zdіysnyuvanih zahodіv verarbeitet perebudovi spryamovanі auf Poshuk solche organіzatsії Systeme upravlіnnya i fіnansuvannya osvіtnoї dіyalnostі wird SSMSC bіlsh efektivnі, dіyovі, zabezpechuvatimut Tempel yakіst osvіtnіh poslug und Otzhe, i bіlsh Visokiy rіven zagalnoї gramotnostі, gromadskoї svіdomostі dieser profesіynoї kompetentnostі gromadyan.

Strategіya rozvitku Sistemi osvіti viznachaєtsya Kräfte in osobі її vibornih i vikonavchih organіv die Gromadska samovryaduvannya organіv. Vodnochase selbst sobі іnstitut Kräfte nicht Mauger zalishatisya nezmіnnim in neuen sotsіalnomu stsenarії in der Tat i chislі vіdnosno osvіti.

Die Rolle des Staates. Die Rolle der Kräfte zalishaєtsya virіshalnoyu in sferі osvіti, gleiche Leistung für Relief tіlki keine direkte Kontrolle, und die zweite indirekte metodіv ekonomіchnogo, legal, organіzatsіynogo vplivu Got mozhlivostі viznachati rozvitok tsієї die Branch, Team selbst zabezpechuvati zberezhennya i primnozhennya natsіonalnogo potentsіalu osvіti.

Vodnochase Osvita, Yak vіdpovіdatime vimogam HH1 storіchchya nicht Mauger rozvivatisya in den Köpfen zhorstkogo admіnіstrativnogo Kontrolle, dass bürokratische Verwaltung. Natomіst Schuld kommen іntegrovana i uzgodzhena System regulyuvannya osvіtnoyu dіyalnіstyu s pevnoї distantsії. Macht in der neuen Rolle ist nicht kontekstі vikonuє Ruler i Papa, yaky vsіh zabezpechuє neobhіdnimi Ressourcen; Won trat mіstsem derzhavі, Yak otsіnyuє situatsіyu, zabezpechuє rozvitku stimulierte vsіm sub'єktam suspіlnih vіdnosin dass rozroblyaє seredno- dass dovgostrokovu strategії rozvitku.

Efektivnіst, rezultativnіst osvіtnoї dіyalnostі bude eindeutig pіdvischena, Yakscho vіdnoshennya suspіlstva zu neї nicht obmezhuvatimetsya vuzkogaluzevimi Rahmen. Suspіlny efekt osvіti bude multiplіkovany, Yakscho Phänomen osvіti rozglyadatimetsya nicht vuzkomu znachennі (Yak osvіti System) und in einem breiten naybіlsh, tobto Alle Arten peredbachatime tsіlespryamovanogo vplivu suspіlstva auf іndivіda. Taqiy breit pіdhіd praktische proyavlyatimetsya in der Tat, scho Power (Yak sub'єkt viznachennya osvіtnoї strategії) bude Mutter in polі Zora Elemente, SSMSC znahodyatsya osvіti formales System darstellen. Tse - i vpliv auf zdіbnostі Menschen, dass stvorennya mozhlivostey zu samorozvitku für efektivnosti vikoristannya їh zdіbnostey, realіzatsії їh in protsesі trudovoї dіyalnostі. Tse takozh vpliv auf sotsіalne seredovische, Yak in seinem Chergas vplivaє auf Lyudin, peredaє їy Znannya dass іnformatsіyu, formuє її osobistіsnі von Qualität.

Nadzvychaina sytuatsia vazhlivim bei tsomu vistupaє pіdtverdzhennya Kräfte Besonders Status osvіti in suspіlstvі, viznannya її Yak Kugel, yakіy domіnuyuchoyu Macht Mühsal Buti nicht rinkovі Faktoren und suspіlnі, derzhavnі, natsіonalnі. Tіlki für solche Köpfe, unser nationales System osvіti zmozhe zberegti i primnozhiti svіy potentsіal Spiritualität.

Upravlіnnya. Uspіh rozroblennya i Annahme vikonannya strategії rozvitku osvіti mozhlivy Deprivation in den Köpfen efektivnoї Strukturierung upravlіnnya organіzatsієyu samoї System koordinatsії Roboter vsіh elementіv mehanіzmu osvіtnoї dіyalnostі, poєdnannya Struktur lanok, Poshuk optimale spіvvіdnoshennya mіzh tsentralіzatsієyu dass detsentralіzatsієyu funktsіy Vladi. Neodmіnna Umov efektivnosti dosyagnennya vazhlivih strategіchnih zavdan - tse stvorennya adekvatnoї organіzatsіynoї Strukturierung upravlіnnya, Yak Yak mozhna rozglyadati Form suspіlnogo podіlu dass kooperatsії upravlіnskoї dіyalnostі. Osoblivostі Naukovo-pedagogіchnoї, ekonomіchnoї i sotsіalnoї dіyalnostі in sistemі osvіti zumovlyuyut zastosuvannya vіdpovіdnih, spetsifіchnih für neї organіzatsіynoї Struktur funktsіy dieser metodіv upravlіnnya.

Svіtovy dosvіd funktsіonuvannya osvіtnіh Systeme bagatoh kraїnah svіdchit über vіdhіd od іdeї tsentralіzovanoї organіzatsії Sistemi osvіti dieser profesіynoї pіdgotovki. Natomіst kommen kontseptsіya detsentralіzatsії, Yak peredbachaє posilennya Nezalezhnosti SET, sektorіv i mehanіzmіv solche Rang, Bewohner pіdvischiti їh gnuchkіst in adaptatsії log seredovischa zu ändern. Prіoritet nadaєtsya samoregulyuvannya realen Prinzip Freiheit i gnuchkostі zakladіv osvіti. Vodnochase vіdhіd od metodіv zhorstkogo admіnіstruvannya nicht schuldig Nachsicht oznachat regulyuyuchoї rolі Kräfte. Її міцність має проявлятися в гарантуванні високої якості освіти, що може бути забезпечене тільки високими освітніми стандартами, яким мають повністю відповідати учні та студенти.

Вдосконалення, підвищення ефективності управління системою освіти обов'язково потребує і впровадження елементів відповідальності та прозорості державної політики. На жаль, недостатня відпрацьованість саме таких механізмів є однією з основних причин того, що задекларовані чудові наміри і цілі залишаються на папері. Ніхто не несе відповідальності за те, що на освіту не виділяється, як передбачено Законом України «Про освіту», 10% національного доходу, що вчителям не виплачується заробітна плата на рівні середньої по промисловості, що не виконується 57 стаття Закону «Про освіту».

Відповідальність уряду за виконання своїх функцій щодо управління в царині освіти стане реальною тільки з появою інших суб'єктів цього процесу — громадськості, приватного сектора. Монопольне положення держави, негативним проявом якого виступають непідзвітність, непрозорість і невідповідальність, буде долатися з включенням цих суб'єктів в процес управління освітньою діяльністю. На даний момент вони ще не виступають консолідованими виразниками інтересів своїх груп.

Так, наприклад, у сфері недержавних навчальних закладів створені такі відомі громадські організації, як Асоціація навчальних закладів України недержавної форми власності та Конфедерація недержавних вищих навчальних закладів. Жодна з них не стала центром консолідації недержавного сектора вищої освіти, їх зусилля витрачаються головним чином на підготовку рішень державних органів на користь «своїх» навчальних закладів.

Педагогічний склад. Одним із найважливіших стратегічних завдань розвитку освіти є забезпечення високого соціального статусу педагогічних працівників із законодавчим гарантуванням високого рівня оплати праці освітян та адміністративною відповідальністю за недодержання обов'язкових норм, а також створення сприятливих умов для вчителів і викладачів державних навчальних закладів (рівень оплати праці, умови праці, друкування наукової продукції тощо).

Сучасна ситуація щодо мотивації вчителів у сфері освіти невтішна: рівень заробітної плати є мізерним і не відповідає мінімальним нормам відшкодування витрат їх фізичної і розумової енергії. За таких обставин не підтверджується задеклароване відношення держави до освіти як до важливих економічних і соціальних інвестицій, що закріплено нормативними документами.

Так, станом на 2000 рік ставка заробітної плати вчителя, котрий працює на посаді «спеціаліст вищої категорії», складала 145 грн., або USD 26,7 на місяць. З 01.03.2001 р. відбулося підвищення заробітної плати вчителів, а також після тривалої перерви впроваджені надбавки за педагогічний стаж, відсутність яких дуже негативно впливала на мотивацію вчителів. Водночас це підвищення має чисто символічний характер (в середньому 25%) і суттєво не змінює ситуацію.

Показовими також є дані стосовно співвідношення середньої заробітної плати в освіті та в економіці в цілому. В Законі «Про освіту» передбачено, що заробітна плата вчителів має бути не менше середньої в промисловості. Фактично ж спостерігається тенденція постійного зменшення середньої заробітної плати освітян відносно середньої зарплати в економіці, а тим більше — в промисловості.

Підтвердженням суспільної вагомості праці вчителів виступає рівень оплати їх праці. Так, у Сполучених Штатах середня річна заробітна плата вчителів державних початкових і середніх шкіл становила у 1999 році 40,6 тис. доларів (або 3,8 тис. дол. в місяць) і була суттєво вищою, ніж заробітна плата вчителів приватних закладів: у 1994 році середня річна заробітна плата вчителя державної школи становила 35,7 тис. дол., а вчителя приватної — 24,1 тис. Dollar. [6].

Таблиця 1

Середня заробітна плата в економіці і в освіті України*

1998

1999

2000

Середня заробітна плата в економіці, грн.

153,5

177,5

230,0

USD

61.9

42.1

42,3

Середня заробітна плата в середній освіті, грн.

129

133

145

USD

53

31,5

26,7

Середня заробітна плата в освіті у відсотках до середньої заробітної плати в економіці

84.0

74,9

63

* Складено за: 11.

Цікаво також співставити не тільки ці абсолютні цифри. Відносно величини ВНП, що припадає на душу населення, відмінності також досить суттєві. В 1999 році середня заробітна плата вчителя державних середніх шкіл в США становила 127,14% від рівня ВНП на душу населення (USD 31920). Середня заробітна плата вчителя середньої школи в Україні в 1999 році (близько USD 30) становила 3,9% від рівня ВНП на душу населення (USD 700) [7].

У багатьох країнах світу в основі освітньої політики лежить фундаментальне положення про необхідність забезпечення достатнього рівня оплати праці вчителів шкіл. Країнами Південно-Східної Азії була обрана стратегія розвитку освіти, яка передбачала велику наповнюваність класів та досить високі показники співвідношення учень/вчитель, але за умови високої кваліфікації та високого рівня оплати вчителів. В Південній Кореї вчителі отримують заробітну плату, яка має найвищі показники у відсотках до ВВП на душу населення серед країн ОЕСР [8]. Саме така стратегія дозволила цим країнам вийти на високі показники економічного розвитку.

Характерними у цьому відношенні є дані стосовно рівня видатків на одного учня середніх шкіл та співвідношення учень/ вчитель у Сполучених Штатах. Причому показовим є не тільки сам рівень фінансування, коли на одного учня у 1999/2001 році виділялося більше 6 тис. дол., що перевищує рівень України більше ніж у 20 разів (тоді як реальний ВВП США, обчислений по паритету купівельної спроможності, перевищує ВВП України тільки у 10 разів). До того ж, має місце і постійне зменшення співвідношення учень/ вчитель: якщо у 1970/71 навчальному році в Сполучених Штатах на одного вчителя припадало 22 учня, то у 1999/2001 — вже 16 [6].

Мотиваційний механізм діяльності вчителя має ґрунтуватися на фундаментальному принципі підтримки високого соціального престижу і суспільного статусу професії педагога, вчителя. Формування поваги до професії педагога і престижності праці викладачів може відбуватися на базі матеріального підтвердження важливого значення їх діяльності. Незадовільний рівень зарплати в державних закладах загрожує ефективності навчання, має наслідком високу плинність кадрів та відхід викладачів із сфери освіти, і що особливо загрозливо — відтік кваліфікованих кадрів за кордон.

Рівність. Сучасні реформації в освіті певним чином загострюють і питання соціальної справедливості. Інституційна організація системи освіти, форми та методи навчального процесу, фінансові механізми освіти значною мірою впливають на соціальну структуру суспільства і тенденції її розвитку. Саме тому завданням держави є створення такої організації системи освіти, яка б надавала можливість подолати соціальну сегментацію суспільства, зменшити розрив між верствами населення.

Доступність освіти має забезпечуватися суспільними механізмами охоплення населення системою освіти. Вони можуть розрізнятися залежно від того, які принципи покладені в основу організації системи освіти. Проблемі доступу до освіти приділено значну увагу в сучасних міжнародних документах про розвиток освіти, де наголошується на необхідності забезпечення рівності і справедливості доступу до освіти. Всі міжнародні документи щодо рівного доступу до освіти поділяються на дві групи: такі, що розглядають доступ до базових вмінь та знань, які визначають можливості залучення все більшої кількості людей до забезпеченого життя, та такі, що визначають можливості включення людей та держав у процеси світового розвитку. Перші — це Всесвітня декларація про освіту, прийнята у 1990 році, підсумковий звіт глобального дослідження «Освіта для всіх 2000» та інші — розглядають проблему розширення доступу до базової освіти і стосуються переважно країн, що розвиваються. Серед документів другої групи — Програмний документ ЮНЕСКО «Реформа та розвиток вищої освіти» (1995 р.) — присвячений питанню доступу до вищої освіти з метою забезпечення розвитку людського капіталу та суспільства в цілому.

Початкова і середня освіта є загальнообов'язковими у всіх цивілізованих країнах. Що стосується професійної освіти післясереднього рівня, то в її основу мають бути покладені принципи відбірковості. І навіть необхідність підвищення рівня освіти, залучення широких верств населення до вищої освіти не заміняє потреби відбору молоді згідно з рівнем знань, природних схильностей і здібностей до виконання різних функцій .

Система організації освіти, принципи її доступності і селективності забезпечують певний механізм розподілу молоді після закінчення загальної середньої школи. Те, наскільки вищі рівні освіти доступні населенню, говорить про розподіл доходів у суспільстві. Однак слід зазначити, що хоча потреба у вищій освіті значно зростає в сучасних умовах, вона ще далеко не є загальнонеобхідною. В будь-якому суспільстві є оптимальний рівень необхідності в працівниках із загальною, професійно-технічною або вищою освітою. Як їх дефіцит, так і перевищення певного рівня може породжувати диспропорції в розподілі доходів.

У сучасному світі, в тому числі і в Україні, відбуваються процеси, які поступово порушують елітарність ( від фр . elite — найкращий) вищої освіти. Зростаючий попит суспільства на вищу освіту знаходить прояв у диверсифікації закладів вищої освіти, форм і методів навчання, у все більшому зростанні чисельності студентів вищих навчальних закладів.

Для багатьох країн, і в першу чергу для розвинених, характерною є тенденція збільшення студентської когорти. В Японії у 1995 році 63% населення 18—23 років навчалися у вищих навчальних закладах, в таких європейських країнах, як Великобританія, Фінляндія — близько 60%. За даними ЮНЕСКО, темпи зростання чисельності студентів в групі населення відповідного віку в середньому в світі збільшилися з 9,6% у 1960 році до 18,8% у 1991 році, в розвинених країнах — з 15,1 до 40,2%, в країнах, що розвиваються, — з 7,3 до 14,1% [13, 9]. Аналогічна тенденція простежується в останні роки і в Україні.

Підвищення вимог в усіх сферах економічної і соціальної діяльності щодо якостей працівників викликає необхідність продовження навчання після закінчення середньої школи не тільки для найсильніших учнів. Неодмінною умовою успішної зайнятості молоді є наявність не лише 8—9 років загальної освіти, а й повної загальної середньої освіти та спеціалізованої професійної підготовки. Передбачається, що більш-менш універсальною освітою найближчим часом стануть два роки навчання в коледжі.

Тенденція збільшення чисельності студентства серед молоді, безумовно, є позитивною. Але, поряд із цим, вона не може не означати втрату елітарності вищої освіти. Інший принцип — егалітарність (від фр. egalite — рівність) вищої освіти — передбачає її доступність широким верствам населення. Саме цей принцип набуває все більшого поширення і стає провідним у освітній політиці держав світу.

В умовах масового поширення вищої освіти елітну роль в суспільстві мають виконувати університети. Університети України, які мають свою історію і традиції, є провідними центрами освіти і науки. Наявність фундаментальної наукової бази, висококваліфікованих кадрів викладачів створює підстави для того, щоб університети стали справжніми осередками формування інтелектуальної еліти суспільства. Ця елітна роль вітчизняних університетів має обов'язково підтверджуватися забезпеченням стандартів високої якості освітніх послуг. Гарантування високоякісного навчання потребує, з одного боку, заходів із забезпечення справжнього відбору до лав студентів університетів молоді з найкращими здібностями. З іншого боку, неодмінною умовою підтвердження елітного значення диплому провідних університетів України є їхнє фінансове забезпечення.

Суспільству, яке вступає у добу всеохоплюючої глобалізації, необхідно максимально задіяти потенціал кожної людини. Для цього важливо забезпечити можливість вільного доступу до освіти. В той же час широкомасштабне поширення вищої освіти може спричинити зниження якості освітніх послуг та цінності освіти взагалі. Тому категорія рівності скоріше повинна включати розширення можливостей здобуття якісної освіти та ефективної політики досягнення певних цілей.

Попит суспільства, безумовно, виступає потужною підоймою для поширення освіти. Але бурхливе зростання освітньої системи за умови неадекватного зростання поглинальної спроможності ринку праці матиме наслідком тенденцію до одержання мінімальної освітньої кваліфікації, необхідної для даного професійного рівня. Цей феномен відомий під назвою освітнього «підвищення функцій». Така ситуація в свою чергу має тенденцію генерувати ще більший суспільний попит і тиск на створення більшої кількості навчальних закладів. Із різким зниженням професійних віддач за нижчі рівні підготовки зростає суспільний тиск за більший доступ до кращих рівнів підготовки. Система освіти може потрапити у саморуйнівне положення. Після тривалого періоду бурхливого розширення освітня система може стати виробником дипломів в надзвичайному темпі. Надмірна пропозиція буде породжувати значне безробіття, а також люмпенізацію інтелігенції.

Стрімке і нерівномірне поширення освіти може дуже сильно формувати нерівноправність по різних напрямах. Наприклад, створення великої кількості вищих навчальних закладів в містах при відсутності умов для проживання студентів буде сприяти більшому охопленню вищою освітою міської молоді, значно знижуючи охоплення сільської молоді.

Отже, поширення освіти має відбуватися узгоджено з потребами економічного і соціального розвитку країни. Якщо зростає охоплення населення освітою і це не супроводжується розвитком ринку праці, то така ситуація може спричинити знецінювання дипломів і формування в суспільстві прошарку «люмпен-інтелігенції» — людей, які отримали високу освіту, але надії і сподівання яких на роботу не виправдалися. Невиправдане поширення освіти може означати втрату для багатьох людей підстав для досягнення кращого майбутнього, можливостей доступу до вищого положення в суспільстві.

У багатьох країнах реформи в напрямі встановлення рівності націлені на конкретних студентів в системі освіти, які є «ризиковими» або мають спеціальні вимоги. Вони включають спеціальні програми, розраховані на поліпшення запам'ятовування, закріплення успіхів (спеціальні, багатокультурні, двомовні для національних меншин тощо), програми переходу від школи до роботи (які комбінують в шкільних навчальних програмах навчання і післяшкільну діяльність), категоріальні програми допомоги [9, р. 663—664].

Доступність освіти та масштаби охоплення населення навчанням різного рівня мають оптимально поєднуватися з високою якістю підготовки, загальних та спеціальних знань, що дадуть можливість їх здобувачам отримати роботу за фахом і належну оплату праці. Важлива за своєю суттю мета — ефективне використання ресурсів суспільства на цілі освіти, що часто розуміється як зведення до мінімуму витрат на освіту при максимумі результату — не повинна домінувати над іншою метою: забезпечення права кожного громадянина нашої країни якісною освітою.

Структура освіти. Однією з найважливіших рис процесу становлення постіндустріального суспільства виступає структурна перебудова економіки. Загальні особливості цієї перебудови відомі, це: скорочення питомої ваги галузей матеріального виробництва і зокрема — добувної промисловості та сільського господарства та зростання питомої ваги сфери послуг, в складі якої пріоритет належить найбільш високотехнологічним послугам. Зміни, що відбуваються з появою високих технологій, обробки та передачі інформації, є революційними, вони трансформують не тільки виробничий базис суспільства, але й всю структуру економічних відносин. Надзвичайна швидкість, з якою відбуваються технологічні зміни, зумовлює і надзвичайну швидкість їх поширення в світі. Ці прогресивні загалом явища разом із тим можуть мати і досить неоднозначні наслідки, що знаходять прояв у зростанні розриву в рівнях розвитку різних країн. Розвинені країни, маючи могутню індустріальну базу, з появою і поширенням сучасних технологій зробили різкий крок уперед. Але велика частина країн, ступнувши одною ногою до постіндустріального суспільства, іншою залишається в індустріальному і навіть в аграрному.

Необхідний елемент формування вдалої структурної перебудови, як свідчить досвід таких країн, як Республіка Корея та Японія, становить саме система освіти.

В Україні після 1995 року спостерігається тенденція деякого зменшення частки молоді, що навчається в середніх загальноосвітніх закладах. Водночас послідовно скорочується частка молоді, яка поступає у професійно-технічні заклади та вищі навчальні заклади системи підготовки молодших спеціалістів — І—ІІ рівнів акредитації, та майже вдвічі зросла частка студентів ВНЗ ІІІ— ІV рівнів акредитації (табл. 2). Такі тенденції можуть бути пояснені як загальноекономічними, так і демографічними факторами.

Таблиця 2

Чисельність студентів закладів професійної освіти в Україні, 1985/86—2000/2001 н.р.*

 

1985/86

1990/91

1995/96

2000/2001

 

%

%

%

%

Учні професійно-технічних училищ

742

30.9

660

28,7

555

26,5

525

21,4

Студенти ВНЗ І—ІІ р. а.

809

33.6

757

32,9

618

29,5

528

21.5

Студенти ВНЗ ІІІ—ІV р. а.

853

35,5

881

38,4

923

44,0

1403

57.1

Vsogo

2404

100

2298

100

2096

100

2456

100

* Складено за: 10, 11, 12.

Кризова ситуація в економіці Україні знаходить прояв у значному скороченні виробництва, і особливо промислового, а отже — і в зменшенні попиту на робочу силу. Отже, скорочується і прийом та випуск навчальних закладів, що забезпечують підготовку кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів. Якщо у 1985 році випускники професійно-технічних училищ та ВНЗ І— ІІ рівнів акредитації складали 81,6%, то у 2000 р. — 63,6% всіх підготовлених фахівців (табл. 3).

Таблиця 3

Випуск фахівців закладами професійної освіти України, 1985/86—1999/2000 н. р.*

1985/86

1990/91

1995/96

2000/2001

%

%

%

%

Випускники професійно-технічних училищ

427,9

52.5

376,7

50,7

274,9

44.8

263,2

39.9

Випускники ВНЗ І—ІІ р. а.

236,9

29,1

228,7

30,8

191,2

31,1

156,1

23,7

Випускники ВНЗ ІІІ—ІV р. а.

150,6

18.5

136,9

18.5

147,9

24,1

240,3

36,4

Vsogo

815,4

100

742,3

100

614,7

100

659,6

100

* Складено за: 10, 11, 12.

Показовими в цьому відношенні є дані стосовно розподілу випускників середніх шкіл за формами навчання і зайнятості. Наприклад, в таких країнах Європи германської культури, як Австрія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, а також в Італії до 65 і більше відсотків молоді після завершення середньої освіти іде у професійно-технічні заклади. У скандинавських країнах, Франції, Великобританії — приблизно половина молоді, а в країнах південної Європи — тільки 20—40% молоді поступає в систему професійно-технічної освіти.

В Україні частка молоді, що продовжує навчання в загальноосвітніх закладах, не є стабільною. Так, в 1995 році — 53,6%, 1996 році — 57,2%, в 1997 році — 59,2%, 1998 році — 62%, 1999 році — 64,8% учнів продовжували навчання у старшій середній школі [розраховано за: 10, 430].

Дія несприятливих об'єктивних факторів має долатися цілеспрямованою політикою держави щодо врегулювання необхідних пропорцій між професійно-технічною та вищою освітою. Скорочення сектора професійно-технічної освіти загрожує поступовим зменшенням загону кваліфікованих працівників, і особливо у сфері матеріального виробництва, яке виступає основою, фундаментом економіки. Крім того, непродумане поширення вищої освіти за цих умов може спричинити знецінення дипломів про вищу освіту, зниження її якості і, як наслідок, загострення соціальних проблем на ринку праці.

Іншим фактором, який значною мірою впливатиме найближчим часом на ситуацію у сфері освіти, а потім і на ринок праці, є демографічний фактор. Масштаби освітньої галузі в першу чергу залежать від чисельності дітей та молоді, яка буде здобувати освіту. Головним чинником тут виступає народжуваність, яка знаходиться під впливом багатьох соціально-економічних факторів і не залишається незмінною протягом різних років (1980 р. — 742,5 тис.; 1985 р. — 762,8 тис.; 1990 р. — 657,2 тис.; 1995 р. — 492,9 тис.; 1998 р. — 419,2 тис; 2000 р. — 385,1 тис. [10, 11, 12]).

Високі темпи народжуваності на початку 80-х років означають зростання чисельності молоді, що закінчує середню школу. В умовах сучасної складної ситуації на ринку праці, досить високого молодіжного безробіття (за деякими даними — третину всіх безробітних складає молодь) високі темпи притоку нових трудових ресурсів будуть ще більше посилювати напругу у сфері зайнятості. Певною мірою виходом з такої ситуації може бути активне залучення молоді до вищої продовженої освіти, що і спостерігається зараз в Україні. Однак цей процес, попри всі позитивні моменти, що несе в собі освіта, може мати досить неоднозначні соціально-економічні наслідки. Молоді особи через 4—5 років закінчать вищі навчальні заклади і вже з достатньо високим рівнем підготовки прийдуть на ринок праці, який має запропонувати їм відповідні робочі місця. Якщо цього не відбудеться, і випускники вимушені будуть працювати (якщо ще будуть працювати) на тих робочих місцях, які не потребують відповідної кваліфікації, це буде означати марну розтрату суспільних ресурсів.

Зарадити цій ситуації може активізація підприємницької діяльності, зростання виробництва, його всебічний структурний розвиток, який має відбуватися як в напрямі поширення підприємств різних форм власності (приватних, державних, колективних, змішаних), так і в напрямі перебудови галузевої структури економіки, орієнтації її на сучасні високотехнологічні галузі. Якщо станеться саме так, прогресивні тенденції будуть визначати розвиток економіки країни, і якщо темпи їх будуть задовільними, то разом із притоком кваліфікованих кадрів вони можуть стати потужним чинником подальшого економічного та соціального зростання економіки. Якщо ж темпи пожвавлення виробництва не забезпечать поглинання трудових ресурсів, буде дуже проблематичним сподіватися на значні зиски від розширення системи підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.

Разом із передбачуваним напрямом розвитку економіки поступово будуть зазнавати змін і функціональні ролі, які виконують різні ланки системи освіти. Раніше старші класи середньої школи традиційно розглядалися як підготовка до вищих навчальних закладів, неповна середня школа була основою для професійно-технічної освіти, а повна середня освіта — базою для здобуття вищої кваліфікації. Водночас, за деякими даними, близько третини випускників розпочинають трудову діяльність на посадах, які не потребують середньої освіти. В умовах, коли загальносвітовою тенденцією є підвищення середнього рівня освіти, необхідного для отримання роботи на ринку праці, здобуття повної середньої освіти, право на яке підтверджено законом «Про освіту», має стати дійсно економічно необхідним і виправданим.

З іншого боку — скорочення народжуваності у 90-х роках безпосередньо вплине на саму сферу освіти. Планування основних показників розвитку цієї галузі базується на підрахунках контингенту осіб, які будуть здобувати освіту в різних навчально-виховних закладах. Скорочення народжуваності починаючи з 1990 року проявиться спочатку у зменшенні чисельності учнів початкової школи, потім — неповної середньої та повної середньої шкіл. Чисельність учнів є основою визначення шкільної мережі, потреби в учительських та викладацьких кадрах, фінансових ресурсах, необхідних для системи освіти. Надалі динаміка народжуваності стане основою визначення наявної кількості трудових ресурсів країни.

Протягом 90-х років ми спостерігаємо скорочення контингенту середніх загальноосвітніх закладів, основною причиною якого є послідовне зниження темпів народжуваності в цей період, яке і надалі буде визначати тенденцію зменшення чисельності учнів. Деякою мірою ця тенденція загальмується в результаті переходу середньої школи на 12-річний термін навчання, що означає фактично додаткові 1—2 річних потоки учнів. Учнівський контингент вже збільшено за рахунок дітей 6-річного віку, котрі пішли у школу з 2001 року, а з 2007 року — за рахунок дітей 17—18-річного віку.

На сучасному етапі галузеві структури економік розвинених країн мають такі загальні риси: від 50 до 70% працюючих зайняті у сфері обслуговування, мінімальна кількість (від 2 до 10%) — у сільському господарстві і тільки решта — у галузях матеріального виробництва. Раніше дослідниками структури економіки (наприклад, професор В. І. Данілов-Данільян) народне господарство розглядалося у вигляді геометричного конусу. Нижчий прошарок його утворюють сировинні галузі і сільське господарство, обсяги виробництва яких безпосередньо залежать від ресурсної бази. Далі ідуть переробні галузі, а на самій верхівці — сфера обслуговування, наука, освіта, культура тощо. Причому чим вище знаходиться галузь, тим менший її внесок до національного продукту.

Сучасна структурна перебудова, зумовлена становленням постіндустріального суспільства, призвела до перетворення конусу на циліндр. Економіка країни все менше залежить від власної сировинної бази, що викликано зміною основного визначального фактора розвитку. Раніше таким фактором виступала енергія, направлена на переробку первинної сировини, а тепер — інформація і кваліфікована праця. Інформаційний потік визначає вже вибір технологій і стадій переробки. Саме цей фактор створює основи для подальшого науково-технічного прогресу та посилення конкурентоспроможності.

Разом із тим на сучасному етапі цей фактор може залишатися лише потенційним, для перетворення його в реальний, дієвий необхідні механізми, які б спрямовано впливали на формування об'єктивної основи для науково-технічної перебудови економіки та соціального прогресу.

Динаміка галузевої структури економіки України також свідчить про зміни, які відбуваються як під впливом науково-технічного прогресу, так і в результаті структурної перебудови в процесі трансформації суспільства. Розглянемо зміни в структурі зайнятості за основними групами галузей: І — сільське і лісове господарство, рибальство; ІІ — будівництво і промисловість; ІІІ — всі послуги. В 1985 році співвідношення в структурі зайнятості між групами галузей було таким: 22,7 : 38 : 39,3, у 1999 році: 19,4 : 32,1 : 48% [розраховано за: 10, 387—388].

Як бачимо, галузева структура зайнятості змінюється в руслі сучасних передових змін, що відбуваються в світовій економіці: скорочується частка сільського господарства і зростає зайнятість у сфері послуг. Водночас слід відмітити, що показники зайнятості у цих сферах ще далекі від рівня розвинених країн. Темпи зміни структури зайнятості залишаються невисокими.

Протягом останніх 15 років відбуваються зміни і в структурі прийому та випуску вищих навчальних закладів за галузями. Für danimi Tabelle. 4 видно, що в абсолютних та відносних обсягах зросла чисельність підготовки фахівців за економічними та правовими спеціальностями, суттєвого скорочення зазнала підготовка фахівців для сфери матеріального виробництва: промисловості, сільського господарства, транспорту.

Для того щоб освіта стала важливим фактором перебудо- ви економіки, необхідні наукові підходи до планування її структури, визначення об'єктивно необхідної потреби економіки у кваліфікованих кадрах, а також продуманої соціальної політики.

Фінансування. Об'єктивною реальністю сьогодення виступає все більша диверсифікація джерел фінансування освіти та зростання участі в ньому приватних ресурсів. У Національній доктрині освіти це положення підтверджується формулюванням стратегічного завдання багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти. Багатоканальний характер фінансування освіти передбачає можливість залучення різноманітних коштів: приватних осіб, підприємств, організацій, міжнародних фондів та товариств, благочинних внесків тощо. В таких умовах зазнає змін роль держави у фінансуванні освіти, скорочується питома вага державних ресурсів із диверсифікацією джерел фінансування освіти. Водночас державні ресурси мають залишатися пріоритетним джерелом фінансування освіти.

Таблиця 4

Підготовка фахівців вищими навчальними закладами України за галузями, 1985—1999н. р., тис.*

1985

1999

І—ІІ

ІІІ—ІV

auf einmal

%

І—ІІ

ІІІ—ІV

auf einmal

%

Прийом

Промисловість і будівництво

102,7

71,8

174,5

39,1

55,0

91,7

146,7

32

Сільське господарство

32.6

18,8

51,4

11.5

24,1

21,4

45,5

9.9

Транспорт і зв'язок

21,6

12,2

33.8

7.6

16.3

14.0

30,3

6,6

Rezeptionisten Zdorov'ya

30.2

10.5

40.7

9,1

23.9

10,9

34,8

7.6

Osvita

32,5

52.1

84,6

19.0

10,6

80,7

91,3

19.9

Мистецтво

3.6

1.2

4.8

1.1

3.9

3.6

7.5

1.6

Економіка і право

41,4

15,1

56.5

12,7

35.0

42.1

77,1

16.8

ВСЬОГО

234,6

181,7

446,3

100

185,1

272,7

457,8

100

Випуск

Промисловість і будівництво

87,7

56,4

144,1

37,2

49,2

81,7

130,9

33

Сільське господарство

30,8

14.4

45.2

11,7

23.2

18.6

41.8

10.5

Транспорт і зв'язок

19.3

9.8

29,1

7.5

13.1

10,6

23,7

6

Rezeptionisten Zdorov'ya

29,8

10.5

40.3

10.4

23.1

10,9

34,0

8.6

Osvita

24,4

42,6

67,0

17.3

12.1

63,7

75,8

19.1

Мистецтво

4,2

1.3

5.5

1.4

4.4

2.2

6,6

1.7

Економіка і право

40.7

15.6

56,3

14,5

30,0

43,2

73,2

18.5

ВСЬОГО

236,9

150,6

387,5

100

156,1

240,3

396,4

100

* Складено за: 10; 11; 12.

Ускладнення механізму фінансування освіти, для якого властивим є конвергенція, зближення, набуття спільних рис між державним і приватним секторами, знаходить прояв у все більшому розширенні різних джерел фінансування на кожному рівні освіти. Крім традиційних джерел (державних, приватних, коштів підприємств), розвиваються змішані та з'являються нові механізми оплати освітніх послуг (позики на навчання, ваучерна освіта та ін.), метою яких є поєднати різні механізми фінансування та надання освітніх послуг, ввести елементи конкуренції та відповідальності за якість наданої освіти. Залучення приватних ресурсів в освіту може відбуватися шляхом створення навчальних закладів приватної форми власності або переходу на приватні джерела фінансування.
Загальними рисами розвитку систем освіти в країнах світу виступають досить незначна частка приватного сектора на рівні початкової і середньої освіти та найбільш вагома — у сфері професійної освіти. Важливим джерелом фінансування освіти є кошти підприємств і організацій, і об'єктивною необхідністю сьогодення є активізація освітньої діяльності підприємств щодо фінансування освіти за допомогою методів непрямого державного втручання (податків, податкових грантів, податкових знижок тощо), що може сприяти притоку коштів підприємств. Перспективним уявляється врахування досвіду різноманітних змішаних програм в національній системі освіти: окремих програм кредитування молоді, чартерної освіти, яка передбачає суттєве зростання повноважень громадськості у вирішенні фінансових проблем освіти тощо.

Механізм державного фінансування, який залишається основним джерелом фінансових ресурсів системи освіти, також потребує подальшого вдосконалення через впровадження гнучких стимулюючих методів, форм і формул фінансування. Актуальною проблемою є не тільки вдосконалення нормативного підходу до фінансування освіти, а й впровадження елементів фінансування, орієнтованого на результати діяльності. Саме такий підхід дозволить поєднати, з одного боку, гарантування державою певного рівня фінансування, а з іншого — посилити зацікавленість і відповідальність навчальних закладів за результати своєї діяльності.

Фінансування державою освіти має здійснюватися не за залишковим принципом, а виступати важливим інструментом управління освітою: застосовувані методи і форми фінансування мають орієнтуватися на досягнення важливих соціально-економічних цілей. Для фінансово-економічного механізму освіти мають бути властиві прозорість і відкритість, широке висвітлення інформації у доступних населенню друкованих виданнях та комп'ютерних носіях. Держава має проводити активну стимулюючу політику щодо залучення інших джерел, і в першу чергу — підприємств (особливо у сфері професійно-технічної та післядипломної освіти); розвитку змішаних, кредитних форм оплати навчання.

Для сучасної України важливо врахування світового досвіду щодо тих змін, що мають місце в освіті наприкінці ХХ—початку ХХІ століть. Вивчення особливостей реформування освіти в різних країнах необхідно не для того, щоб сліпо їх копіювати. Важливо не повторювати їх помилок і дуже виважено, без крайнощів здійснювати перетворення в такій сфері, як освіта. Особливо обережно мають проводитися процеси приватизації в освіті. Поширення приватного сектора освіти, хоча і є реальністю сучасного світу, але майже повсюдно здійснюється при провідній участі держави. Забезпечення високої якості освіти на основі уніфікованості і стандартизації освітніх послуг має водночас підтримувати тенденцію збереження національної особливості і неповторності нашої системи освіти, позитивного досвіду, накопиченого століттями.

Складність сучасних трансформаційних процесів в Україні зумовлюється тим, що система освіти потребує не тільки суттєвих організаційних перетворень, а й водночас — змін у самому змісті освіти як процесу передачі знань. В період кардинальних соціальних перетворень завжди існує загроза втратити щось важливе, бути захопленим ейфорією реформ. Модні зараз слова «ринок», «приватна власність», «свобода слова» — до освіти мають бути віднесені дуже обережно.

Уже давно в цивілізованому світі стало зрозумілим, що безоглядна орієнтація суспільства на ринкові цінності може мати руйнівний характер. Суспільство може бути сильним тільки своїми громадянами, для яких суспільні цілі не є пустим звуком, для яких реальну вагу мають духовні цінності: патріотизм, гордість за свою країну, відповідальність за її долю та ін., і що менталітет складається далеко не лише з поглядів і смаків на споживацькі товари. Характерними у цьому відношенні є слова Дж. Сороса, відомого мецената, успішного фінансиста, який заробив своє величезне багатство на фондових ринках. Захопившись думками про необхідність осмислення історичного значення та глобального змісту сучасного суспільства, він висловлює свої міркування в книзі «Криза глобального капіталізму: відкрите суспільство під загрозою», що вийшла з друку у 1998 році, а в Україні — у 1999 році. «Я глибоко переконаний, — пише Сорос, — що ринкові цінності, які набули зараз масового поширення, це не те, що потрібно для успішного функціонування суспільства» [14, с. 222]. Він висловлює глибоке занепокоєння тим, що ринкові цінності все більше проникають у сфери, які не є для них традиційно властивими.

Орієнтація на економічні цінності, властива ринковій моделі організації суспільства, відсуває на задній план всі інші, моральні цінності, поволі перетворюючи на ринкові ті сфери, які традиційно за своїм характером є неринковими і метою яких виступає примноження духовних цінностей. Ця орієнтація формує у людей переважання споживацьких цінностей, тих, які формують їх поведінку і менталітет як споживачів. Розвинені країни вже давно зрозуміли, що вони недостатньо сприяли духовному розвитку особистості, а виховували лише «працівника» і «споживача». Вже ставиться питання про загрозу утворення суспільства «освічених варварів». Причому необхідність переорієнтації системи освіти і виховання в напрямі духовного розвитку називається передумовою виживання сучасної цивілізації.

Саме духовні цінності є і мають бути надалі провідною віссю всієї системи освіти, саме на такому фундаментальному положенні має грунтуватися її діяльність. Основне багатство нашої країни — це люди, їх духовні, інтелектуальні, творчі, продуктивні та інші здібності. Вони є основним ресурсом і фактором розвитку суспільства, причому цей розвиток в умовах становлення інформаційної цивілізації визначатиметься не тільки професійними характеристиками, а й всім комплексом духовних, інтелектуальних здібностей особистості. Розвивати ці здібності, сприяти реалізації особистості в суспільному житті є важливим завданням освіти. Від того, як вона вправлятиметься з ним, залежить майбутнє нашої держави, майбутнє наших дітей.

Для нашої країни проблема полягає у тому, щоб курс на ринкові перетворення, у тому числі і в самій системі освіти, не здолав те, чим завжди сильна була наша система освіти. Духовна основа, орієнтована на найвищі людські цінності, завжди визначала розвиток нашої освіти, незважаючи на заідеологізованість і зашореність, глухоту до інновацій, до всесвітнього науково-технічного прогресу. Саме тому реформи, які об'єктивно необхідні і сьогодні вже відбуваються в освіті, мають бути підкорені головній меті — збереженню і примноженню духовного багатства країни.

Система освіти, спрямована на всебічний розвиток людських ресурсів, відкриє сучасним поколінням набагато більше можливостей для участі в реальних досягненнях економіки і суспільства. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України, випереджувальний розвиток освіти забезпечить вихід країни з нинішнього стану, всебічне оновлення суспільства й держави, нації та народу, досягнення гідного рівня життя.

Literatur

  • Thematic debate: Preparing for a sustainable future: Higher education and sustainable human development. — P.: UNECSO, 5—9, October 1998.
  • Каленюк І. С . Освіта в економічному вимірі: потенціал та механізм розвитку. — К.: ТОВ «Кадри», 2001. — 326 с.
  • Закон України «Про освіту» // Закони України. Т. 10. — С. 168—192.
  • Державна національна програма «Освіта». — К.: Радуга, 1994. — 61 с.
  • Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. Проект. — К.: Шкільний світ, 2001. — 24 с.
  • Digest of education statistics 2001. National Center for Education Statistics // 2001/digest.
  • Розраховано по: World development indicators database, April 2001//.
  • Human development report 2001. NY, Oxford University Press, 2001. — P. 86.
  • M. Carnoy . Structural adjustment and the changing face of education // International Labor Review, 1995. — № 6. — V. 134. — P. 653—672.
  • Статистичний щорічник Україна 1999. — К.: Техніка, 2000. — 648 с.
  • Україна у цифрах 2000. — К.: Техніка, 2001. — 256 с.
  • Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2000/2001 навчального року. Статистичний бюлетень. К., 2001. — 84 с.
  • Thematic debate: the requirements of the world of work. — P.: UNESCO, 5—9 oct., 1998.
  • Дж. Сорос . Криза глобального капіталізму. — К.: Основи, 1999.