- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Финансы Аналіз банківської діяльності - Герасимович А.М. |
Аналіз банківської діяльності - Герасимович А.М.
11.3.3. Факторний аналіз норми прибутку на капітал
Норма прибутку на капітал є одним із головних показників прибутковості банку. Тому, здійснюючи аналіз, дуже важливо оцінити кількісний вплив факторів, що обумовлюють зміну цього показника.
Економічна віддача власного капіталу — це відношення чистого прибутку до балансового капіталу. Її можна розрахувати за формулою:
N = E • H1 • H2 • H3,
де N — економічна віддача капіталу = чистий прибуток / балансовий капітал;
E — прибутковість = чистий прибуток / прибуток до оподаткування (характеризує ефективність управління податками);
H 1 — маржа прибутку = прибуток до оподаткування / операційні доходи (відображає ефективність контролю за витратами);
H2 — рівень дохідності активів = операційні доходи / сукупні активи (визначає ступінь ефективності використання активів);
H3 — мультиплікатор капіталу = сукупні активи / балансовий капітал (демонструє рівень ефективності управління ресурсами).
Порівнюючи зміни параметрів, які входять у розрахунок економічної віддачі капіталу, за структурою змін (вертикальний аналіз) і за динамікою (горизонтальний аналіз), виявляють, за рахунок яких чинників змінилася результативна ознака — економічна віддача — і який саме із наступних факторів призвів до суттєвої зміни економічної віддачі капіталу:
а) зміна розміру прибутковості, тобто ефективність управління податками;
б) зміна маржі, тобто ефективність управління витратами;
в) зміна дохідності активів, тобто ефективність управління активами;
г) зміна фінансової структури капіталу банку, тобто управління ресурсами.
Вплив перелічених факторів на економічну віддачу капіталу розраховується у такий спосіб.
Загальна зміна віддачі капіталу:
N – N0,
де N — віддача капіталу звітного року;
N0 — віддача капіталу попереднього року;
а) вплив на віддачу капіталу зміни прибутковості:
(E – E0) • H10 • H20 • H30,
де E — прибутковість у звітному році;
Е0 — прибутковість у попередньому році;
H10 — маржа прибутку у попередньому році;
H20 — рівень дохідності активів у попередньому році;
H30 — мультиплікатор капіталу в попередньому році;
б) вплив на віддачу капіталу зміни ефективності використання активів:
(H1 – H10) • E • H20 • H30,
де H1 — маржа прибутку у звітному році;
в) вплив на віддачу капіталу зміни ефективності використання активів:
(H2 – H20) • E • H1 • H30,
де H2 — ефективність використання активів у звітному році;
г) вплив на віддачу капіталу зміни мультиплікатора капіталу:
(H3 – H30) • E • H1 • H2,
де H3 — ефективність управління ресурсами у звітному році.
Прибутковість капіталу, або економічна віддача, зросла на 3,13 % (табл. 11.3) за рахунок збільшення: прибутковості, тобто ефективнішого управління податками (на 3,26 %); дохідності активів, тобто ефективнішого використання активів (на 0,15 %); маржі прибутку, тобто підвищення ефективності контролю за витратами банку (на 0,50 %). Зменшення мультиплікатора капіталу свідчить про поліпшення достатності капіталу, проте це призвело до зменшення прибутковості капіталу на 0,71 %.
Мультиплікативний ефект капіталу(МЕК) полягає в ефективному залученні і використанні платних грошових коштів.
МЕК = {[(П + ПВ) : А] • 100 – ПС} • МК,
де П — чистий прибуток;
ПВ — процентні витрати;
А — сукупні активи;
(П + ПВ) : А • 100 % — економічна рентабельність банку або його здатність створювати у процесі своєї діяльності додану вартість;
ПС — середня процентна ставка за платними зобов’язаннями (визначається як відношення процентних витрат до підпроцентних зобов’язань, виражене в процентах);
МК — мультиплікатор капіталу.
Таблиця 11.3
РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ВІДДАЧІ КАПІТАЛУ БАНКУ
Показники |
Умовне позначення |
Звітний рік |
Попередній рік |
Абсолютне відхилення |
||||
усього |
у тому числі внаслідок впливу зміни |
|||||||
прибут-ковості |
маржі прибутку |
дохідності активів |
мульти-плікатора капіталу |
|||||
Показники фінансової звітності: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Балансовий капітал |
К |
40 766 |
38 906 |
1860 |
|
|
|
|
Прибуток до оподаткування |
П |
16 524 |
15 839 |
685 |
|
|
|
|
Чистий прибуток |
ЧП |
14 260 |
12 396 |
1864 |
|
|
|
|
Операційні доходи |
ОД |
43 580 |
41 964 |
1616 |
|
|
|
|
Сукупні активи |
А |
381 190 |
372 152 |
9038 |
|
|
|
|
Розрахункові показники: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибутковості |
Е |
0,8629 |
0,7826 |
0,0803 |
|
|
|
|
Маржа прибутку |
Н1 |
0,3791 |
0,3774 |
0,0017 |
|
|
|
|
Рівень дохідності активів |
Н2 |
0,1143 |
0,1127 |
0,0016 |
|
|
|
|
Мультиплікатор капіталу |
Н3 |
9,3506 |
9,5654 |
–0,2148 |
|
|
|
|
Економічна віддача капіталу |
N |
0,3496 |
0,3183 |
0,0313 |
0,0325 |
0,0014 |
0,0044 |
–0,0071 |
Значення мультиплікативного ефекту капіталу дає змогу визначити:
- якість вхідних та вихідних фінансових процентних потоків або рівень управління спредом (різниця між процентними ставками за розміщені активи і залучені платні грошові ресурси);
- ефективність структури власного і залученого капіталу банку.
Від’ємне значення показника свідчить, що банк «переступив» рівень позитивного впливу мультиплікатора капіталу на рентабельність його діяльності, і необхідне оперативне втручання з метою «заморожування» активів та їх реструктуризації чи додаткового збільшення капіталу банку (табл. 11.4).
Таблиця 11.4
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ МУЛЬТИПЛІКАТИВНОГО ЕФЕКТУ КАПІТАЛУ
Показники | Умовні позначення |
Звітний рік |
Попередній рік |
Відхилення |
|
(+, –) |
% |
||||
Чистий прибуток, тис. грн |
ЧП |
14 260 |
12 396 |
1864 |
15,0 |
Залучені кошти, тис. грн |
ЗК |
318 595 |
307 013 |
11 582 |
3,8 |
Процентні витрати, тис. грн |
ПВ |
33 526 |
27 060 |
6466 |
23,9 |
Мультиплікатор капіталу |
МК |
9,35 |
9,56 |
–0,21 |
–2,2 |
Процентна ставка, % |
ПС = ПВ / ЗК |
10,52 |
8,81 |
1,71 |
19,4 |
Активи, тис. грн |
А |
381 190 |
372 152 |
9038 |
2,4 |
Економічна рентабельність, % |
ЕР = (П + + ПВ) / А • 100 |
12,54 |
10,60 |
1,94 |
18,3 |
Мультиплікативний ефект капіталу, % |
МЕК = (ЕР – – ПС) • МК |
18,89 |
17,11 |
1,78 |
10,4 |
Значення мультиплікативного капіталу зросло і становить 18,89 %, що є свідченням надзвичайно ефективної політики управління спредом та ефективної структури власного і залученого капіталу. Банк ефективно залучає і використовує платні ресурси, не порушуючи фінансової стійкості.
Додана вартість (ДВ) — загальний оцінний показник рентабельності і якісних змін у діяльності банку; служить критерієм оцінки управлінської діяльності банку, тобто рівня і якості управління активами і пасивами.
ДВ = (н – k) • К,
де К — власний капітал банку;
н — відношення чистого прибутку до власного капіталу;
k — відношення процентних витрат банку до платного залученого капіталу (підпроцентних зобов’язань).
За допомогою розрахунків доданої вартості (табл. 11.5) увага менеджерів банку акцентується на критичних проблемах розміщення й управління капіталом (управління пасивами та їх диверсифікація), таких як, наприклад, норма прибутку на капітал (прибутковість капіталу), відображає основні параметри ефективності фінансових потоків банку: дохідність активів, маржа прибутку, мультиплікатор та необхідність реструктуризації активів і пасивів за обсягами та строками вхідних і вихідних грошових потоків.
Таблиця 11.5
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ
Показники | Умовні позначення |
Звітний рік |
Минулий рік |
Відхилення |
|
(+, –) |
% |
||||
Капітал, тис. грн |
К |
40 766 |
38 906 |
1860 |
4,8 |
Прибутковість капіталу |
н = ЧП / К |
0,35 |
0,32 |
0,03 |
9,4 |
Норма процента на залучений капітал |
k = ПВ / ЗК |
0,105 |
0,088 |
0,017 |
19,4 |
Додана вартість, тис. грн |
ДВ = (н – k) • К |
9987,67 |
9026,19 |
961,48 |
10,6 |
Від’ємне значення показника свідчить про те, що:
- необхідно сконцентрувати увагу на управлінні нормою прибутку на капітал як інтегрованому показнику, що характеризує ефективність банківської діяльності (норма прибутку в загальному вигляді відображає якість управління цінністю активів, витратами, спредом, портфельними обмеженнями, ліквідністю);
- слід скорочувати або перебудовувати малоефективні активи.
Значення мультиплікативного ефекту капіталу та доданої вартості тісно пов’язані між собою, і читати їх слід, ураховуючи таке:
- МЕК буде позитивним у тому випадку, коли рентабельність капіталу перевищує середнє значення за системою та більша оптимального значення (15 %). Отже, рентабельність капіталу є одним із основних чинників, що впливає на МЕК. Проте у ряді випадків, при високих значеннях рентабельності капіталу МЕК має від’ємне значення, що свідчить про підвищений ступінь ризику при розширенні депозитної бази банку. Така ситуація є свідченням низької достатності капіталу, що, у свою чергу, підтверджує ризикованість залучення коштів, однак такі банки можуть виробляти значні суми доданої вартості, тобто ризик виправданий доходами.
- МЕК позитивний у тому випадку, коли банк застосовує інтегроване управління активами і пасивами, тобто різниця між рентабельністю активів і собівартістю платних зобов’язань (Ра – ПС) зі знаком (+). Це спостерігається у банків, де рентабельність капіталу менша оптимальних значень, але високий рівень достатності капіталу.
Норма прибутку на капітал, тобто відношення прибутку до капіталу, — узагальнюючий показник результативності діяльності банку, яка відображає залежність норми прибутку від впливу таких чинників:
а) маржі прибутку — відношення чистого прибутку до сукупних доходів банку. Це факторний показник, який відображає вплив на норму прибутку зміни розміру чистого прибутку на гривню доходів;
б) використання активів — відношення сукупного доходу до сукупних активів. Факторний показник, який відображає загальну ефективність їх використання банком;
в) мультиплікатора капіталу.
Формула розрахунку норми прибутку на капітал має такий вигляд:
Прибуток / Капітал = (Прибуток / Доходи) x (Доходи / Активи) • (Активи / Капітал).
Порівнюючи зміни параметрів, які входять у розрахунок норми прибутку на капітал, за структурою змін (вертикальний аналіз) і динамікою (горизонтальний аналіз), з’ясовують за рахунок яких чинників змінювався результативний показник — норма прибутку на капітал та який із перелічених вище факторів призвів до суттєвої зміни норми прибутку (табл. 11.6).
Таблиця 11.6
РОЗРАХУНОК ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ НОРМИ ПРИБУТКУ НА КАПІТАЛ
Показники | Агрегати |
Звітний рік |
Минулий рік |
Відхилення |
|
(+, –) |
% |
||||
Норма прибутку |
Н1 |
0,3498 |
0,3186 |
0,0312 |
9,7 |
Маржа прибутку (прибутковість) |
Н2 |
0,3272 |
0,2953 |
0,0319 |
10,8 |
Дохідність активів |
Н3 |
0,1143 |
0,1127 |
0,0016 |
0,9 |
Мультиплікатор капіталу |
Н4 |
9,3506 |
9,5654 |
–0,2148 |
–2,2 |
Із даних табл. 11.6 видно, що: 1) банк розвивається інтенсивним способом; капіталізація відбувається за рахунок збільшення прибутку; 2) управління ефективністю використання капіталу є високим; 3) дохідні активи беруть велику участь у формуванні доходів банку.
Метод багатоетапного аналізу взаємозв’язків маржі, ефективності використання активів і мультиплікатора капіталу називається декомпозиційним аналізом, який застосовується за такою схемою (табл. 11.7).
Таблиця 11.7
ПРИКЛАД ДЕКОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ НОРМИ ПРИБУТКУ НА КАПІТАЛ
Показники і порядок розрахунку | Значення показників |
|
у частках одиниць |
у про-центах |
|
Зміна величини норми прибутку на капітал (Н1 – Н10) |
0,0312 |
100,0 |
Вплив зміни маржі прибутку на величину зміни норми прибутку на капітал ((Н2 – Н20) • Н30 • Н40) |
0,0343 |
109,9 |
Вплив зміни рівня використання активів на величину зміни норми прибутку на капітал ((Н3 – Н30) • Н2 • Н40) |
0,0050 |
16,0 |
Вплив зміни мультиплікатора капіталу на величину зміни норми прибутку на капітал ((Н4 – Н40) • Н2 • Н3) |
–0,0080 |
–25,6 |
Стадія 1. Розглядається взаємозв’язок прибутку на капітал (Н1) із рентабельністю активів (Rа)та з мультиплікатором капіталу (Н4) через рівняння:
Н1 = Rа • Н4.
Оскільки компоненти даної формули є коефіцієнтами, що відображають відношення, вони також аналізуються.
Стадія 2. Для більш поглибленого аналізу норми прибутку (Н1) необхідно Rа поділити на такі компоненти: маржа (Н2 = Прибуток / Дохід); використання активів (Н3 = Дохід / Активи). Тоді:
Rа = Н2 • Н3 = (Чистий прибуток / Дохід) • (Дохід / Активи).
Стадія 3. Аналізують вплив на норму прибутку її чинників: Н1 = Н2 • Н3 • Н4 (Н1 = Чистий прибуток / Капітал; Н4 = Активи / / Капітал) і кількісно оцінюється вплив кожного із них на результат — норма прибутку на капітал у такій послідовності:
- розрахунок відхилення величини норми прибутку:
Н1 – Н10,
де Н1 — норма прибутку на капітал у звітному періоді;
Н10 — норма прибутку на капітал у попередньому періоді;
- розрахунок впливу зміни маржі на величину відхилення норми прибутку:
(Н2 – Н20) • Н30 • Н40,
де Н2 — рівень маржі у звітному періоді;
Н20 — рівень маржі у попередньому періоді;
Н30 — дохідність активів у попередньому періоді;
Н40 — мультиплікатор капіталу у попередньому періоді;
- розрахунок впливу зміни дохідності активів на величину відхилення норми прибутку:
(Н3 – Н30) • Н2 • Н40,
де Н30 — дохідність активів у попередньому періоді;
- розрахунок впливу зміни показника мультиплікатора капіталу на величину відхилення норми прибутку:
(Н4 – Н40) • Н2 • Н3,
де Н40 — мультиплікатор капіталу у попередньому періоді.
Отже, основними чинниками підвищення ефективності використання капіталу є збільшення маржі прибутку та підвищення ефективності використання активів. Зменшення мультиплікатора капіталу негативно вплинуло на норму прибутку, але, у свою чергу, є свідченням поліпшення достатності капіталу банку.
Created/Updated: 25.05.2018