Главная Банковское дело Книги Грошово-кредитні системи зарубіжних країн - Іванов В.М.

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн - Іванов В.М.

8.5. Регулювання грошово-кредитної системи

Безпосереднім провідником грошово-кредитної політики є Німецький федеральний банк. Він здійснює її за такими напрямками:

• облікова політика;

• операції на відкритому ринку;

• регулювання норм обов'язкових резервів кредитних закладів;

• регулювання величини грошової маси.

Операції з переобліку спочатку не відігравали у ФРН помітної ролі. Закон про кредитну систему у 1962 р. посилив дію облікової політики за допомогою прив'язування рівня процентних ставок комерцій­них банків до процента центрального банку.

Операції на відкритому ринку пов'язані з короткостроковими казначейськими векселями, імпортно-складськими свідоцтвами, а з травня 1979 р. — також з іншими цінними паперами. Німецький федеральний банк, купуючи чи продаючи державні боргові зобов'язан­ня, впливає на ліквідність кредитних інститутів відповідно до напрям­ку грошово-кредитної політики.

Регулювання норм обов'язкових резервів для кредитних закладів впливає безпосередньо на кредитну діяльність комерційних банків, по­гіршуючи чи поліпшуючи їх ліквідність. Сума мінімальних резервів становила на 1987 р. 61,2 млрд марок, або 5 % усіх вкладів кредит­них інститутів (1996 р. — 2 %).

На перший план з 1974 р. виходить регулювання грошової маси згідно з монетаристською концепцією. У 1975—1978 рр. Німецький федеральний банк дотримувався зобов'язання не допустити зростання грошової маси більш ніж на 8 % за рік. Так він намагався досягти стабільності економічного зростання та помірної інфляції. Але поставлених цілей банк не досяг і з 1979 р. він встановлює на кожний рік межі відхилення для змін грошової маси (на 1980 р. — 6—9 %, на 1987 р. — 3—6 %). У такий спосіб створювалася можливість маневрувати в разі зміни кон'юнктури.

Основні форми грошово-кредитної політики Німецького федерального банку, як правило, застосовуються одночасно і в одному напрямку. Наприклад, під час рестрикційної політики облікова ставка зростає, державні боргові зобов'язання продаються за меншими ставками, норми обов'язкових резервів збільшуються. Синхронна дія всіх форм грошово-кредитного регулювання впливає на економічний розвиток, проте не може усунути його циклічності.

Контрольні питання

1. Грошова система у Німеччині до 70-х років ХІХ ст.

2. Грошові реформи у Німеччині в ХХ ст.

3. Чому ФРН неодноразово проводила ревальвацію марки?

4. Функції Бундесбанку.

5. Форми грошово-кредитної політики ФРН.

Тести Зля самоконтролю

1. Грошовий обіг у XXст. мав такі особливості:

а) відсутність єдиної грошової системи (сім різних монетних сис­тем);

б) гіперінфляція у 1924 р.;

в) існування трьох видів золотого стандарту: золотомонетний, золотозливковий і золотодевізний;

г) перебування в обігу банківських білетів та розмінних монет із золота;

д) усі відповіді неправильні;

е) правильними є відповіді а), г).

2. Перехід до золотого стандарту здійснено у такий період:

а) 1864—1871 рр.;

б) 1871 — 1876 рр.;

в) 1873 р.;

г) 1871 — 1873 рр.;

д) усі відповіді неправильні.

3. Внаслідок грошової реформи 1924р. перейшли до системи такого стандарту:

а) золотомонетного;

б) золотозливкового;

в) золотодевізного;

г) золото-доларового;

д) усі відповіді неправильні (золотий монетаризм перестав існу­вати).

4. Завдання Бундесбанку:

а) обслуговувати державний борг;

б) регулювати рівень процентних ставок;

в) встановлювати економічні нормативи для комерційних банків;

г) забезпечувати стабільність марки;

д) усі відповіді неправильні;

е) правильними є відповіді а), в), г).