special

This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Моделювання економіки - Вітлінський В.В.

2.1.3. Нелінійність математичних моделей

У низці випадків у науковій та навчальній літературі для спрощення обмежуються здебільшого лінійними моделями, хоча в наш час бурхливо розвивається науковий підхід — «синергетична економіка», — який спирається на суттєву нелінійність еконо- мічних процесів, досліджує час і зміни в нелінійній економічній теорії*2.

*2: {Занг В.-Б. Синергетическая экономика: Время и перемены в нелинейной экономической теории / Пер. с англ. — М.: Мир, 1999.}

У математичному аспекті важливим є поняття лінійності, котре означає, що справедливим є принцип суперпозиції, тобто, що будь-яка лінійна композиція розв’язків (наприклад сума їх) є також розв’язком задачі. Використовуючи принцип суперпозиції, неважко, відшукавши рішення в будь-якому частковому випадку, побудувати рішення для більш загальної ситуації. Тому про якісні властивості загального випадку можна судити виходячи з властивостей часткового — різниця між двома розв’язками має лише кількісний характер. Отже, у випадку лінійних моделей відгук (реакція) об’єкта на зміну умов є пропорційним величині цих змін.

Для нелінійних явищ, математичні моделі котрих не підпорядковуються принципу суперпозиції, знання стосовно до поведінки частини об’єкта ще не гарантують знань про поведінку об’єкта в цілому, а його відгук на зміну умов може якісно залежати від кількісної величини (обсягів) цих змін.

Наголосимо, що більшість реальних процесів і відповідних (адекватних) їм математичних моделей є нелінійними. Лінійні ж моделі відповідають досить частковим випадкам і, як правило, послуговують лише як перше наближення до реальності. Наприклад, моделі популяцій відразу ж стають нелінійними, якщо зважувати на те (взяти гіпотезу), що обмеженість доступних популяції ресурсів необхідно обов’язково враховувати. Будуючи такі моделі, вважають, що:

1) існує «рівноважна» чисельність популяції Np, котру може забезпечити навколишнє середовище (з погляду сьогодення);

2) швидкість зміни чисельності популяції пропорційна цій чисельності, помноженій (на відміну від моделі Мальтуса) на величину відхилення її від рівноважного значення чисельності, тобто:

(2.2)

Співмножник у цьому рівнянні забезпечує механізм «насичення» чисельності — за N < Np (N > Np) швидкість зростання додатна (від’ємна) і прямує до нуля, якщо N ® Np.

Подамо рівняння (2.2) у вигляді:

Інтегруючи це рівняння, отримаємо:

Постійну інтегрування C можна отримати з умови N(t = 0) = = N(0), тобто

Отже, маємо:

або

Поведінка функції N(t) описується так званою логістичною кривою N(t) (рис. 2.2).

Логістичні криві

Рис. 2.2. Логістичні криві, що відповідають різним значенням початкової чисельності N(0)

За будь-якого N(0) чисельність прямує до рівноважного значення Np і, що характерно, тим повільніше, чим ближче N(t) до N(0). Отже, рівновага, на відміну від моделі (2.1), у даному випадку є стійкою. Зазначимо, що логістична модель більш реалістично відображає динаміку популяції порівняно з моделлю Мальтуса, але сама вона в разі необхідності стає нелінійною й тому більш складною. Наголосимо, що припущення щодо механізмів насичення використовуються у формуванні низки моделей різних економічних об’єктів і процесів як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях.



 

Created/Updated: 25.05.2018

';>